5 150 3 4 - uzhnu.edu.ua
TRANSCRIPT
1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Розподіл годин за навчальним планом
Денна форма
навчання
Заочна форма
навчання
Кількість кредитів ЄКТС – 5 Рік підготовки:
Загальна кількість годин – 150 3 4
Кількість модулів – 2 Семестр:
Тижневих годин
для денної форми навчання:
аудиторних – 2
самостійної роботи – 2
5 8
Лекції:
44 22
Практичні (семінарські):
30 -
Вид підсумкового контролю:
екзамен
Лабораторні:
- -
Форма підсумкового контролю:
письмовий підсумковий контроль
Самостійна робота:
76 128
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«Філософська антропологія» – це курс, який ознайомлює студентів з предметом,
об‘єктом, функціями, науковим статусом філософської антропології, із об’єктивними
законами існування людини як біологічної та соціальної істоти. Курс вивчає та аналізує
особливості та сутності феномену людини як соціального та біологічного явища, її основні
сутнісні антропологічні особливості. Актуальність антропологічного аналізу в системі
філософського знання пов’язана з об’єктивними процесами, що відбуваються в культурі XX-
ХХІ ст. (так званий «антропологічний поворот» у філософії). Інтерес до проблеми людини і
до людського виміру культури є об’єктивною тенденцією розвитку філософії XXІ ст. Саме в
нашому столітті трагічно актуалізувались численні гіпотези про смерть Бога, культури,
людини, суб’єкта, авторства - гіпотези, якими закінчується «класична» и починається
«посткласична» епоха європейської цивілізації. А це приводить до втрати моральних
орієнтирів, по-новому ставить питання про смисл буття людини у світі.
У курсі філософської антропології розглядається філософсько-антропологічна
проблематика в її історичному вимірі. Також осмислюються теоретичні проблеми сучасної
філософської антропології: практична філософія, мова і комунікація, знання і влада, право і
справедливість, культура і цивілізація, духовний досвід людства, життя і смерть.
Метою курсу філософська антропологія є ознайомлення із основними теоретичними
концепціями, які аналізують антропологічні особливості людини, її причини появи,
спілкування та функціонування у суспільстві. Розглядаються основні антропологічні теорії,
які розвивалися у процесі розвитку світової філософії.
Основним завданням курсу філософської антропології є:
детальний аналіз еволюції філософських вчень про людину, а також з основними
теоретичними аспектами проблеми;
визначення предмету, історичної ґенези філософської антропології;
огляд основних теорій антропогенезу, джерел та можливостей подальшого розвитку
людини;
визначення головних напрямків та теоретичних моделей антропологічних
особливостей людини;
закони розвитку людини у спільноті.
Відповідно до освітньої програми, вивчення дисципліни сприяє формуванню у
здобувачів вищої освіти таких компетентностей:
Загальні:
ЗК 1 розуміння причинно-наслідкових зв’язків розвитку суспільства і уміння їх
використовувати у професійній діяльності та всебічно аналізувати історичні процеси, події та
факти з наукових позицій й їх тлумачення. Фахові:
ФК 1 розуміння сутності філософії та її роль в історії культури, специфіки взаємин філософії
з іншими формами духовного життя людства (релігією, наукою, мистецтвом;
ФК 3 володіння проблематикою основних філософських дисциплін;
ФК 5 знання основних етапів розвитку науки та критеріїв науковості, розуміння ролі науки в
розвиткові цивілізації, сутності та значущості наукової раціональності;
ФК 6 розуміння основних закономірностей розвитку природи і суспільства та місця людини у
світі.
3. ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Засвоєнню знань з навчальної дисципліни «Філософська антропологія» передує ряд
філософських дисциплін, прослуханих студентами на попередніх курсах: «Антична
філософія», «Культурологія», «Філософія Середніх віків та Відродження», «Філософія
Нового часу», «Гносеологія та епістемологія».
4. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ
Відповідно до освітньої програми «Філософія», вивчення навчальної дисципліни
повинно забезпечити досягнення здобувачами вищої освіти таких програмних результатів
навчання:
Програмні результати навчання Шифр
ПРН
Здатність продемонструвати знання та розуміння основного комплексу знань
за навчальною програмою. Рівень знань цих основ повинен бути базовим,
тобто рівнем, необхідним для роботи в традиційних сферах застосування.
ПРН 1
Володіння навичками логічної побудови наукового тексту, усного мовлення,
уміння аргументувати свою наукову, громадянську та професійну позиції.
ПРН 4
Володіння навичками аналізу та інтерпретації гуманітарних (передусім –
філософських) текстів.
ПРН 7
Уміння готувати аналітичні та довідково-інформаційні матеріали з
суспільствознавчих, гуманітарних і філософських питань.
ПРН8
Аналізувати теоретичний зв’язок та взаємовплив філософських шкіл і
традицій.
ПРН 10
Складати порівняльні характеристики різних філософських традицій у
відповідності з історичними умовами їх формування.
ПРН 11
Володіти навичками наукового пізнання і логічного мислення. ПРН 15
Осмислено підходити до аналізу співвідношення філософського світогляду з
міфологічним, релігійним та науковим.
ПРН17
Очікувані результати навчання, які повинні бути досягнуті здобувачами освіти після
опанування навчальної дисципліни «Філософська антропологія»
Очікувані результати навчання Шифр
ПРН
Знати основні принципи розвитку антропологічного вчення та її роль в системі
філософського знання; демонструвати понятійно-категоріальний апарат та
базову професійну термінологію філософської антропології; аналізувати
культурно-історичні та цивілізаційні впливи на розвиток антропологічного
вчення різних епох; опанувати основними філософськими ідеями видатних
мислителів.
ПРН 1
Демонструвати спеціалізовані знання в межах певної теоретико-
методологічної та історико-філософської проблематики, сполучати системну
обізнаність з відповідною спеціальною літературою; володіти методами
ПРН 4
опрацювання філософської та наукової літератури українських та зарубіжних
фахівців, узагальнення та аналізу матеріалу.
Демонструвати аналітичні здібності у роботі із першоджерелами, вміти
викласти власну позицію з приводу опрацьованого матеріалу; застосовувати
творчий підхід до вирішення поставлених завдань,
ПРН 7
Уміти логічно формулювати думку у роботі над аналітичними доповідями,
доводити аргументовані висновки з приводу актуальних питань обраних тем
досліджень. Вміти працювати з науковою літературою з історії та філософії,
аналізувати стан розробленості проблеми, його перспективи; чітко висловити
свою думу з приводу сучасних тенденцій розвитку антропологічного вчення у
написанні есе, презентації, творчого повідомлення тощо.
ПРН 8
Аналізувати та систематизувати набуті знання в фаховій сфері; розуміти
взаємовплив філософських систем та концепцій у становленні і розвитку
філософського вчення про людину; вміти застосовувати знання філософської
антропології в аналізі явищ і процесів суспільного буття людини; аналізувати
закономірності суспільного розвитку, процеси соціалізації людини та
моделювати можливе протікання суспільно-політичних ситуацій.
ПРН 10
Здійснювати порівняльний аналіз філософських ідей у межах як одного етапу
розвитку філософії, так і в контексті всього історико-культурного досвіду;
аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між філософськими ідеями та
соціально-культурними та політичними умовами.
ПРН 11
Проектувати й аналітично обґрунтовувати цілі та напрямки діяльності;
застосовувати загальнонаукові методологічні принципи пізнавальної
діяльності у філософському дослідженні; орієнтуватися у досягненнях
філософської антропології з метою їх узагальнення та систематизації.
ПРН 15
Розуміти основний предмет філософії, його зміну та інтерпретацію у різні
епохи; появу, причини і риси філософського світогляду і місце людини у
ньому; демонструвати порівняльну відмінність різних світоглядних систем.
ПРН 17
5. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
НАВЧАННЯ
Засобами оцінювання та методами демонстрування результатів навчання є:
екзамен;
стандартизовані тести;
реферати, есе;
презентації результатів виконаних завдань та досліджень;
інші види індивідуальних та групових завдань.
У процесі викладання навчальної дисципліни «Філософська антропологія»
передбачене застосування як академічних, традиційних, так і проблемно-орієнтованих,
інноваційних інтерактивних навчальних технологій. У процесі виконання студентом
самостійної роботи перевага надається ініціативному самонавчанню, що дозволяє студенту в
межах загальних тем обирати і досліджувати проблемні питання за інтересами.
При викладанні дисципліни «Філософська антропологія» застосовувалися як
традиційні, так і інноваційні та інтерактивні форми занять: проблемна лекція, лекція-
конференція, семінар-дискусія, семінар-конференція. Метою таких форм навчання є
формування та удосконалення: навиків творчого осмислення інформації, та креативних
підходів до її презентації; вміння правильно висловлюватися й аргументувати власну думку;
здатності до конструктивного діалогу; критичного мислення, особистісних характеристик
(толерантність, комунікабельність, повага до альтернативної думки) тощо.
Перевірка рівня навчальних досягнень студентів з дисципліни «Філософська
антропологія» здійснюється на основі результатів поточного, модульного та підсумкового
(екзамен) контролів.
Форми контролю та критерії оцінювання результатів навчання
За умов кредитної технології навчання контроль успішності студентів поділяється на:
поточний контроль, який здійснюється викладачем безпосередньо в ході вивчення
дисципліни на лекціях (фронтальне опитування), практичних заняттях (усний,
письмовий, комбінований, тестовий, практичний, презентація).
Оцінюються:
- усні відповіді на семінарських заняттях;
- активність у дискусіях, вміння аргументувати власну позицію;
- виконання практичних завдань;
- контрольні тестування;
- підготовка усних доповідей;
- підготовка презентації та її захист.
Максимальна оцінка поточного контролю становить 60 балів.
модульний контроль успішності, який здійснюється з метою оцінки рівня засвоєння
студентом програми навчальної дисципліни (письмове тестування).
підсумковий семестровий контроль: усне опитування, відповіді на запитання.
Форма підсумкового семестрового контролю: екзамен.
Розподіл балів, які отримують здобувачі вищої освіти (Модуль 1)
Поточне оцінювання та самостійна робота
Модульна
контрольна
робота
Сума
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 40 100
6 6 6 6 6 7 7 8 8
Розподіл балів, які отримують здобувачі вищої освіти (Модуль 2)
Поточне оцінювання та самостійна робота
Модульна
контрольна
робота
Сума
Т10 Т11 Т12 Т13 Т14 Т15 Т16 Т17 40 100
7 7 7 7 8 8 8 8
Оцінювання окремих видів навчальної роботи з дисципліни
Вид діяльності здобувача
вищої освіти
Модуль 1 Модуль 2
Кількість Максимальна
кількість балів
Кількість Максимальна
кількість балів
Практичні (семінарські)
заняття
5 5 5 5
Комп’ютерне тестування при
тематичному оцінюванні
1 10 1 10
Письмове тестування при
тематичному оцінюванні
1 10 1 10
Презентація 1 5 - -
Реферат - - 1 5
Модульна контрольна робота 1 20 1 20
Разом 100
Максимальна оцінка з підсумкового (семестрового) контролю становить 100 балів. Бали,
отримані студентом, конвертуються в підсумкову оцінку з дисципліни у відповідності до
шкали оцінювання.
Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за всі
види навчальної
діяльності
Оцінка
ECTS
Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту
(роботи), практики для заліку
90 – 100 А відмінно
Зараховано
82-89 В добре
74-81 С
64-73 D задовільно
60-63 Е
35-59 FX незадовільно з можливістю
повторного складання
не зараховано з
можливістю
повторного
складання
0-34 F
незадовільно з обов’язковим
повторним вивченням
дисципліни
не зараховано з
обов’язковим
повторним
вивченням
дисципліни
Критерії оцінювання підсумкового семестрового контролю
«відмінно»
студент міцно засвоїв теоретичний матеріал,
глибоко і всебічно знає зміст навчальної
дисципліни, основні положення наукових
першоджерел та рекомендованої літератури,
логічно мислить і будує відповідь, вільно
використовує набуті теоретичні знання при
аналізі практичного матеріалу, висловлює
своє ставлення до тих чи інших проблем,
демонструє високий рівень засвоєння
практичних навичок
«добре»
студент добре засвоїв теоретичний матеріал,
володіє основними аспектами з
першоджерел та рекомендованої літератури,
аргументовано викладає його; має практичні
навички, висловлює свої міркування з
приводу тих чи інших проблем, але
припускається певних неточностей і
похибок у логіці викладу теоретичного
змісту або при
аналізі практичного
«задовільно»
студент в основному опанував
теоретичними знаннями навчальної
дисципліни, орієнтується в першоджерелах
та рекомендованій літературі, але
непереконливо відповідає, плутає поняття,
додаткові питання викликають
невпевненість або відсутність стабільних
знань; відповідаючи на запитання
практичного характеру, виявляє
неточності у знаннях, не вміє оцінювати
факти та явища, пов’язувати їх із
майбутньою
діяльністю
«незадовільно»
студент не опанував навчальний матеріал
дисципліни, не знає
наукових фактів, визначень, майже не
орієнтується в першоджерелах та
рекомендованій літературі, відсутні наукове
мислення, практичні навички не сформовані
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
6. 1. Зміст навчальної дисципліни
Модуль 1. Історія філософських антропологічних учень
Тема 1. Введення у філософську антропологію. Вчення про людину в системі
філософського світогляду. Онтологія, теорія пізнання, аксіологія, епістемологія, соціальна
філософія в їх співвідношенні із філософською антропологією. Специфіка філософсько-
антропологічної проблематики. Методи філософської антропології: історичний,
трансцендентальний, феноменологічний, герменевтичний, соціологічний, критико-
ідеологічний, міждисциплінарний. Наукова рефлексія і людська повсякденність. Методи
оцінки і перевірки антропологічних гіпотез, прогнозів і експертиз: верифікованість,
фальсифікованість, логічна коректність, реалізованість і можливі практичні наслідки.
Філософська антропологія як історія вчень і як теоретична дисципліна. Проблема логіко-
методологічної реконструкції вчення про людину. Основні філософсько-антропологічні
проблеми.
Тема 2. Вчення про людину в стародавньому світі. Людина в культурі та світогляді Сходу:
ідеал досконалої людини в конфуціанстві і даосизмі. Проблема людини в індійській
релігійно-філософській традиції (брахманізм, буддизм, йога, веданта). Образ людини в
культурі арабо-мусульманського Сходу. Від міфу до логосу. Мікрокосм і макрокосм.
Проблема вторинної «міфологічної парадигми». Антропологічні ідеї досократиків.
Самопізнання. Антропоморфізм, пантеїзм, гілозоїзм. Життя і смерть. Філософські вчення як
відповідь на питання людського існування.
Сократ як вчитель і як філософ. Порядок буття як основа громадського порядку. Платон:
Умоосяжне і плотське буття. Істина і ерос. Тріадична структура любові (эрос-агапа-філія).
Ідея блага. Ідеальна держава. Мудрість. Софістика і софістична мудрість. Людина як мірило
всіх речей.
Арістотель. Проблема суб'єкта наукового пізнання в античності. Теоретична і практична
свідомість. Розум і відчуття. Розсудливість. Щастя. Держава і громадянин. Види чеснот.
Ідеальна держава.
Людина в пізній античній філософії. Людина і природа у Лукреція. Турбота про себе в
повчаннях Сенеки. Мистецтво любові і мистецтво життя у Овідія.
Тема 3. Людини в середньовічній антропології. Ситуація людини в епоху краху Римської
імперії. Язичництво і християнство. Гностицизм, маніхейство, монофізітство, монофілітство
про Бога, людину, добро і зло. Розуміння людини в християнстві, іудаїзмі, мусульманстві:
порівняльний аналіз. Антропологія в контексті теоцентризму. Плоть і душа. Гріх і покаяння.
Жертвопринесення і спокутування. Ідея Заповіту. Свобода волі. Віра і знання. Бог і любов.
Проблема смерті. Робота над тілом: аскетизм, співпереживання стражданням Христа.
Людина в працях отців християнської церкви. Філософсько-антропологічні ідеї Блаженного
Августина. «Вірую, щоб розуміти». Людина в працях Пьера Абеляра, Ансельма
Кентерберійського, Хоми Аквінського. «Розумію, щоб вірити». Теорія «подвійної істини» та
її антропологічний сенс.
Тема 4. Антропоцентризм і гуманізм епохи Відродження і Реформації. Титани
Відродження. Антропоцентризм і теоцентризм. Природа і гідність людини. Пантеїзм і
містицизм. Відродження платонізму (ідеї Флорентійської Академії). Гуманізм Еразма
Роттердамського. Космологія Д. Бруно. Бог і світ у вченнях гуманістів. Аскетизм і культ
чуттєвості. Пам'ять. Ученість. Політична діяльність. Право на істину. Матерія і тіло. Вчення
про світову душу. Натуральна магія. Алхімія. «Семіотика світу» в Парацельса. Астрологія і
медицина. Соціально-етичні вчення епохи Відродження. Нова педагогіка.
Мартін Лютер. Полеміка з Еразмом Роттердамським. Протестантська людина і «дух
капіталізму».
Тема 5. «Людина розумна» в теоріях Нового часу. Становлення буржуазного суспільства.
Зростання міст. Торгівля і ринок. Автономні індивіди. Перепланування міст і зміна житла.
Етос буржуазії.
Народження механіко-математичної картини світу. Галілей і Кеплер. Соціальна фізика.
Машинізація світу. Вчення про розум. Самосвідомість. Контроль над душевними афектами.
Людина і автомат. Вчення про людську природу. «Анатомічний театр»: пошуки душі.
Людина-машина.
Людина як суб'єкт наукового пізнання. Розум, розсудок, чуттєвість. Новаторство Ф. Бекона.
Вчення про «ідоли» і нова класифікація наук. Проблема чуттєвості в сенсуалізмі Дж. Локка.
Ідея «чистої дошки». Досвід рефлексії. Боротьба з афектами у Б. Спінози. Рівність і свобода.
Вчення про державу Т. Гоббса: природна рівність і війна всіх проти всіх. Суперечності
людської природи і природна суть людини. Пізнання і екзистенція у Б. Паскаля.
Принцип «когіто» у Р. Декарта. Проблема посвідчення людського «Я». Традиції наукового
трактату «від першої особи». Психологічне обґрунтування буття Бога.
Тема 6. Людина епохи Просвітництва. Культ розуму. Здоровий глузд. Віра і наука (І.
Ньютон, Г. Лейбніц). Проблема людини у німецьких романтиків (Шлейермахер, Новаліс,
Гельдерлін, Шиллер, Гете). Простір символічного.
Антропологія І. Канта. Практичний і теоретичний розум. Ідея категоричного імперативу.
Критика етики відчуттів. Етичний обов’язок. Пізнання і віра. Релігія в межах розуму.
Чуттєвість і розум. Антиномії свободи і думки смаку. Теоретичне і практичне.
Проблема «Я» в І. Г. Фіхте. Воля і інтелект. Проблема індивідуальності.
Проблема людини в об’єктивному ідеалізмі Гегеля. Любов і влада в ранніх роботах Гегеля.
Проблема інтерсуб'єктивності. Пізнання і комунікація. Природа, розум, дух. Філософія міфу
та ідея творчості у Й. Шеллінга.
Проблема людини в працях французьких просвітителів. Природна теорія душі. Людина як
машина у Ламетрі. Людина і суспільство, держава і особа в роботах Дідро, Монтескье,
Вольтера. Церква і мораль. Критика «реальної церкви». Сила законів. Природа і виховання у
Ж.-Ж. Руссо. Секуляризація сповідувального слова. Суть людського щастя за Гельвецієм.
Голодний натовп. Ірраціональне. Революції в Європі. Індивідуальне і колективне тіло.
Близькість і дистанція. Пошуки духовної єдності. «Свобода, рівність, братерство».
Тема 7. Філософія людини ХIХ століття. Антропологізм Л. Фейєрбаха. Критика релігії.
«Антропологічний принцип» у філософії. Емансипація чуттєвості. Біологічна природа
людини. Проблема соціалізації людини.
Дарвінізм і антидарвінізм. Біологічне і соціальне. Людина і тварина. Еволюція видів живого.
Природний відбір. Біологізм О. Конта, Р. Спенсера, С. Мілля. Прагматизм. Пізнання і
діяльність.
Марксистська антропологія. Критика споглядальності і активність суб'єкта. Революція і
практика. Людина як «ансамбль» суспільних стосунків. Антиномія товару і додаткова
вартість. Інтенсифікація і відчуження. Базис і надбудова. Критика ідеології. Ілюзії і класові
інтереси.
Воля і розум у А. Шопенгауера. Споглядання і міркування. Пізнання і мотив. Свідомість і
несвідоме. Світова воля. Проблема зла. Етика співчуття. Воля до влади в ученні Ф. Ніцше.
Розум і життя. Тіло і дух. «Народження трагедії» і дух мистецтва. «Надлюдина» і «смерть
Бога».
З. Фрейд. Архіпелаг несвідомого. «Едипів комплекс» і сексуальність. Дух як епіфеномен
лібідо. Метафізика афекту. Несвідоме і культура. Ідея людини в психології індивідуальності
А. Адлера. Аналітична психологія К.Г. Юнга: від несвідомого до колективного несвідомого.
Архетип і символ. Свобода і самотність. Боротьба за комфорт. Структури повсякденності.
Віра, страх, відчай, самотність, хвороба до смерті.
Геніальність і божевілля (Ч. Ломброзо).
Тема 8. Проблема людини в російській філософії. Феномен російської філософії.
Характерні межі російської релігійності. Росія і Європа. Закон і благодать. Духовне і
плотське тіло. Дух і душа. «Іранський» і «кушитський» типи людини у А.С. Хомякова.
Індивідуальне і універсальне. Сокровенне в житті та в людині в Н.І. Новікова. Подвійна
природа людини у А.Н. Радіщева. Єдність соціального і духовного у вченні П.Я. Чаадаєва.
«Антропологічний принцип» Н.Г. Чернишевського. Вчення про особу в російському
позитивізмі.
Релігійно-антропологічні погляди Л.Н. Толстого. Релігійний світ Ф.М. Достоєвського.
Антропологія і історіософія. Антропологічний песимізм К.Н. Леонтьева. Ф. Ніцше і російська
філософія.
Антропологія В.С. Соловйова. Таємниця людини. Містичний досвід. Божественний початок і
душа світу. Андpогінізм. Одухотворення людини. Вчення про ерос. Людина і людство.
Боголюдство. «Наука про людину» В.І. Несмелова. Виняткове положення людини. Проблема
життя і смерті в російському космізмі (Н.Ф. Федоров).
В.В. Розанов. Духовне і тілесне. Проблема статі. Тема смерті. Космоцентpична антропологія.
«Духовна еротика». Тілесний лист.
Історіософія і антропологія Д.С. Мережковського. Христос і антихрист.
Антропологія Н.А. Бердяєва. Свобода і «творчість національного духу». «Екзистенціальна
діалектика». Особа і індивід. Пізнання і любов.
Екзистенціальний проект людини Л.І. Шестова. Досвід страждання. Евpазійство. Філософія
серця П.Д. Юркевича і Б.П. Вишеславцева. Специфіка людської свідомості у філософії Г.Г.
Шпета. Символізм А.Ф.Лосева. Філософія мови і антропологія П.А. Флоренського. Учення
про Софію С.Н. Булгакова. Антропологія Л.П. Карсавіна. Духовний досвід і досвід
незбагненного у С.Л. Франка. Проблеми і перспективи філософської антропології в Росії.
Тема 9. Посткласичні образи людини у XX столітті. Проблема «антропологічного
повороту» в філософії. Антропологія після Освенцима і Гулага. «Кінець історії» і «смерть
людини».
Людина і історія: специфіка гуманітарних наук. Теорія архетипів К. Юнга. Дільтей, Ріккерт,
Віндельбанд. Проблема цінностей. Філософія життя Р. Зіммеля.
Місце людини в космосі. М. Шелер. Суть і форми симпатії. Любов і ненависть.
Феноменологія духовного досвіду. Буття і цінності. Освіта, праця, святість. Людина і Бог.
Соціологія емоційного пізнання. А. Камю, Ж.-П. Сартр і традиція європейського гуманізму.
Критика ідей людини. Трансцендентальна аналітика життєвого світу. Буття до смерті. Розум і
екзистенція. Проект фундаментальної онтології М. Хайдеггера.
Біоантропологія. Р. Плеснер. Діалектика зовнішнього і внутрішнього в розвитку природи.
Рівні органічного і людина. Єдність біологічного і гуманітарного. Тіло і дух. Відвертість
світу людини. Дуальна природа людини у А. Гелена. Людина як «недостатня істота».
Теологія і зоологія. Біокультурна етика. Інстинкти і соціальні інститути. К. Лоренц про
агресивність. Соціокультурна антропологія М. Ландмана. Людина як творець і як творіння
культури.
«Завершення» людини в культурі. Свобода, творчість, індивідуальність. Історична
антропологія. Соціогенез і цивілізаційний процес в роботах Н. Еліаса. Тілесне насильство і
примус. Контроль над тілесними афектами і душевними переживаннями. Самодисципліна,
стриманість, посидючість, увага. Роль благородних станів. Культура і тіло. Історія тілесності
і чуттєвості.
Структурна антропологія. Антропосоціогенез і «трудова» теорія походження мови і
свідомості. Виробництво і обмін. Сім'я і структури спорідненості. Структура і сенс. Природа і
культура в первісному суспільстві. Структурне і серіальне мислення. Етноантропологія.
Проблема Чужого. Цінності, звичаї, норми як зразки діяльності і комунікативні структури.
Семіотика культури.
Людина в постмодерністській антропології. Критика «проекту Просвітництва». Теорія
комунікативної дії в Ю. Хабермаса. Індивід і суспільство. Проблема емансипації і сучасний
фемінізм. Деконструкція як подолання жорстких опозицій класичної антропології. Розсіяння
сенсу, розрізнення гетерогенного, сліди Іншого. Сучасні психоаналітичні практики. Види і
форми психотерапії. Критика абсолютизації сексуального. Виробництво бажань.
Гетерогенність людського. Шизоаналіз Ж. Дельоза і Ф. Гваттарі. Знання і влада у М. Фуко.
Влада як управління життям. Розум і безумство. Трансгресія. Контроль за сексуальністю.
Виробництво тіла в культурі. Тіло і мова. Тілесний лист.
Модуль 2. Філософська антропологія як теоретична і практична дисципліна
Тема 10. Образи людини у філософії. Людина в дзеркалі своєї думки. Ідея людини.
Самопізнання. Людина і буття. Людина і Бог. Розсудок і розум. Духовність. Досвід
морального визнання. Обов’язок, відповідальність. Право і справедливість. Свобода.
Спонтанність. Пізнання і цінності. Розум і тіло. Людина і суспільство. Деперсоналізація.
Людина і тварина. Проблема «Іншого». Тотожність і ідентифікація. Інтерсуб’єктівність.
Проблема раціональності. Особа та індивідуальність. Інтеріоризація та екстеріоризація.
Об’єктивування, відчуження. Історичний досвід становлення людини. Людина як творець і як
творіння культури. Людина і історія. Людина як практична істота. Відвертість і
незавершеність людини. Системний підхід до людини. Різноманіття «людського». Людина в
гетерогенному і мультикультурному просторі сучасності. Інтердисциплінарні практики.
Тема 11. Антропологічні підстави філософії. Людське буття. Аналітика існування. Життя і
смерть. Антропологічні константи. Основні потреби людини. Сенс життя. Духовність: ідеали,
норми, цінності та імперативи людського буття в світі.
Буття і небуття, істина і помилка, суб'єктивна і об'єктивне, природа і дух, свобода і
необхідність. Людська свідомість як предмет філософської антропології: критика сцієнтизації
свідомості і зведення її до знання.
Структура свідомості як єдність когнітивних і емоційно-вольових компонентів. Менталітет
як складна тканина переплетення раціональних, емоційних і тілесних практик. Установки,
інтереси, переваги і норми інтеракції. Мова, свідомість, діяльність. Значення і сенс. Первинні
і вторинні знакові системи. Ідеологія, міфологія, мова. Мовні акти і комунікація. Мова і
мовлення як інструменти влади. Мовні норми і структури соціального порядку. Мова як
носій культурних код і сенсів. Дисциплінарно цивілізуюча роль мови.
Цінності і буття. Абсолютні і відносні цінності. Ієрархія цінностей. Специфіка ціннісної
свідомості. Любов до цінностей. Особовий досвід переживання вищих цінностей. Обов’язок,
відповідальність, етичне визнання іншого Ціннісні підстави наукового пізнання.
Антропологія і етика науки. Філософська антропологія та синтез історичних і логічних,
соціальних і технічних, природничо-наукових і гуманітарних дисциплін. Дилема розуміння і
пояснення.
Тема 12. Філософська антропології в системі наук про людину. «Центруюча» роль
філософської антропології в суспільному житті. Соціальні теорії в розриві між масою,
натовпом і особою. Ідеологія «крові і ґрунту» в її співвідношенні з радикальним
реформаторством. Філософська антропологія як теорія соціальної дії і як стратегія життєвого
пошуку. Мультикультурність сучасного суспільства і проблема співіснування різнорідного.
Ідеологи і практика фундаменталізму. Діалог, полілог, взаємне визнання і пошана. Глибинне
спілкування.
Проблема меншин і захист їх прав. Форми протесту в сучасному суспільстві. Проблема
виживання і розвитку людства в біоекологічному і духовно-практичному аспектах.
Філософсько-антропологічні підстави соціального планерування і політичного рішення.
Тема 13. Людина як проблема практичній філософії. Філософія мислення і філософія
праці. Праця і природа. «Друга» і «третя» природа. Історичні види і форми праці. Праця як
дисциплінарна практика і спосіб виробництва людини. Практичне (інформаційне) знання як
влада. Діалектика панування і рабства. Споживання і обмін. Цілі і засоби. Потреби і бажання.
Природне і штучне. Підприємницький етос. Протестантська етика і дух капіталізму. Тіло
працівника. Походження робочого класу. Революційна дія і практична необхідність.
Проблема практичного руху і розвитку. Синдром «знищення теперішнього стану». Ідея
соціального прогресу і людська особа.
Тема 14. Мова, спілкування, комунікація. Гіпотези про походження мови. Мова, мовлення,
писемність: цивілізаційні трансформації. Структури і форми мовної поведінки.
Диференціація і мережі відмінностей. Мова і влада. Мова як феномен культури. Структура і
сенс. Семіотика і семіологія культури (Ф. де Соссюр, Р. Якобсон, Н.С. Трубецкой). Ідеологія і
міфологія. Культурні коди спілкування. Інтеракция і комунікація. Проблема діалогу у М.М.
Бахтіна. Автор і герой естетичної діяльності. Проблема читання. Криза книжкової культури.
Специфіка візуального дискурсу. Комунікативні норми як структури порядку. Мовні акти:
повідомлення, клятви, погрози, визнання і тому подібне Мова як інструмент соціального
управління. Гра. «Людина, що грає». Про ігровий початок культури. Гра як символізування.
Норми і правила гри. Гра як форма життя. Мовні ігри. Гра і свобода.
Тема 15. Людина, культура, цивілізація. Ситуація людини між «культом і культурою»,
«культурою і цивілізацією». Образи культури і образи цивілізації. Людина і машина. Влада
техніки і технології влади. Культурно-історичний процес і проблема формаційного розвитку.
Економічні «стадії зростання» і проблема збереження людської індивідуальності.
Становлення і «дорослішання» культури (К.Н. Леонтьев, Н.Я. Данілевський, О. Шпенглер, А.
Тойнбі). «Система речей» і систематика цивілізаційних процесів у XX столітті (Ж. Бодрійяр).
Віртуалізація реальності. «Складки» і «згини» соціокультурного буття (Ж. Дельоз). Проблема
«символічного обміну». Технічна цивілізація і «кінець історії» (А. Кожев, Ф. Фукуяма).
Ситуація людини в епоху «після постмодерна».
Тема 16. Духовний досвід людини. Духовність і філософія. Турбота і душі. Настанови і
повчання. Мудрість. Сповідь і проповідь Гріх і покаяння. Християнська антропологія тіла і
духу. Пристрасті душі. Безсилля духу. Дисципліна душі. Дух і душа.
Позитивне знання і віднесення подій і вчинків до вищих цінностей. Моралізм і утилітаризм.
Негативне відношення моралізму до позитивного. Пізнання і інтерес. Наявність ціннісних
переваг в науковому пізнанні. Проблема обґрунтування духовного. Інтенціональність
емоційних переживань. Феноменологія як наука про дух. Культурна онтологія та ієрархія
цінностей. Любов до вищих цінностей. Види і форми любові. Педагогіка і виховання.
Проблема характеру.
Несвідоме. Архетипи несвідомого. Лібідо і його сублімація в культурі. Енергія бажання,
витіснення і заміщення. Соціальна природа душевних явищ. Психоаналіз Е. Фромма.
«невротична особа нашого часу (К. Хорні). Різноманіття душевних проблем і незведеність їх
до «едіпова комплексу». Розум і безумство. Людина в хворому суспільстві. Проблема
душевного здоров’я.
Тема 17. Життя і смерть у духовному досвіді людства. Проблема «смерті людини»
(філософсько-культурологічний аспект). Сенс життя. Мистецтво життя і вмирання в древній
філософії. Культ смерті в християнстві. Воскресіння і загробна відплата. Віра і надія. Смерть
і безсмертя. Тема смерті в російській культурі.
Смерть наодинці. Інтенсивність переживання смерті в культурі. Деградація традиційних
просторів і ритуалів вмирання. Ерос і Танатос. Вбивство і жертва.
Тема смерті в мистецтві. Некрореалізм і танатографія. Фільми жахів. Привиди.
Компенсаторна функція «видовища смерті».
Право на смерть і право на життя. Евтаназія. Біологічні проблеми життя і смерті. Довголіття.
Хвороба і здоров'я. Критичні ситуації. Самогубство. Сенс життя і цінності життя. Соціальна
активність особи. Проблема особистого безсмертя.
6.2 Структура навчальної дисципліни
Назва змістових модулів і тем
Кількість годин
Форма навчання: денна
Усь
ого
у тому числі
лек
ції
Прак
тичн
і
(сем
інар
ські)
лаб
орат
орн
і
Інд
ивід
уал
ьн
а
роб
ота
Сам
ост
ійн
а
роб
ота
Модуль 1. Історія філософських антропологічних учень
Тема 1. Введення у філософську
антропологію
8 2 2 4
Тема 2. Вчення про людину в
стародавньому світі
10 4 2 4
Тема 3. Людини в середньовічній
антропології
8 2 2 4
Тема 4. Антропоцентризм і гуманізм
епохи Відродження і Реформації
8 2 2 4
Тема 5. «Людина розумна» в теоріях
Нового часу
8 2 2 4
Тема 6. Людина епохи Просвітництва 8 2 2 4
Тема 7. Філософія людини ХIХ 12 6 2 4
століття
Тема 8. Проблема людини в російській
філософії
10 4 2 4
Тема 9. Посткласичні образи людини у
XX столітті
8 2 2 4
Разом за модуль 1 80 26 18 36
Модуль 2. Філософська антропологія як теоретична і практична дисципліна
Тема 10. Образи людини у філософії 8 2 1 5
Тема 11. Антропологічні підстави
філософії
8 2 1 5
Тема 12. Філософська антропології в
системі наук про людину
9 2 2 5
Тема 13. Людина як проблема
практичній філософії
9 2 2 5
Тема 14. Мова, спілкування,
комунікація
9 2 2 5
Тема 15. Людина, культура,
цивілізація
9 2 2 5
Тема 16. Духовний досвід людини 10 4 1 5
Тема 17. Життя і смерть у духовному
досвіді людства
8 2 1 5
Разом за модуль 2 70 18 12 40
Разом за семестр 150 44 30 76
Назва змістових модулів і тем
Кількість годин
Форма навчання: заочна
Усь
ого
у тому числі
лек
ції
Прак
тичн
і
(сем
інар
ські)
лаб
орат
орн
і
Інд
ивід
уал
ьн
а
роб
ота
Сам
ост
ійн
а
роб
ота
Модуль 1. Історія філософських антропологічних учень
Тема 1. Введення у філософську
антропологію
2 7
Тема 2. Вчення про людину в
стародавньому світі
1 7
Тема 3. Людини в середньовічній
антропології
1 7
Тема 4. Антропоцентризм і гуманізм
епохи Відродження і Реформації
1 7
Тема 5. «Людина розумна» в теоріях
Нового часу
1 7
Тема 6. Людина епохи Просвітництва 1 7
Тема 7. Філософія людини ХIХ 1 7
століття
Тема 8. Проблема людини в російській
філософії
1 7
Тема 9. Посткласичні образи людини у
XX столітті
1 7
Разом за модуль 1 10 63
Модуль 2. Філософська антропологія як теоретична і практична дисципліна
Тема 10. Образи людини у філософії 2 8
Тема 11. Антропологічні підстави
філософії
2 8
Тема 12. Філософська антропології в
системі наук про людину
2 8
Тема 13. Людина як проблема
практичній філософії
1 8
Тема 14. Мова, спілкування,
комунікація
1 10
Тема 15. Людина, культура,
цивілізація
2 8
Тема 16. Духовний досвід людини 1 8
Тема 17. Життя і смерть у духовному
досвіді людства
1 7
Разом за модуль 2 12 65
Разом за семестр 150 22 128
6.3. Теми практичних занять
№
з/п
Назва теми Кількість
годин
денна заочна
1 Введення у філософську антропологію 2 -
2 Вчення про людину в стародавньому світі 2 -
3 Людини в середньовічній антропології 2 -
4 Антропоцентризм і гуманізм епохи Відродження і Реформації 2 -
5 «Людина розумна» в теоріях Нового часу 2 -
6 Людина епохи Просвітництва 2 -
7 Філософія людини ХIХ століття 2 -
8 Проблема людини в російській філософії 2 -
9 Посткласичні образи людини у XX столітті 2 -
10 Образи людини у філософії 1 -
11 Антропологічні підстави філософії 1 -
12 Філософська антропології в системі наук про людину 2 -
13 Людина як проблема практичній філософії 2 -
14 Мова, спілкування, комунікація 2 -
15 Людина, культура, цивілізація 2 -
16 Духовний досвід людини 1 -
17 Життя і смерть у духовному досвіді людства 1 -
Всього 30 -
6.4. Самостійна робота
№
з/п
Назва теми Кількість
годин
денна заочна
1 Введення у філософську антропологію 4 7
2 Вчення про людину в стародавньому світі 4 7
3 Людини в середньовічній антропології 4 7
4 Антропоцентризм і гуманізм епохи Відродження і Реформації 4 7
5 «Людина розумна» в теоріях Нового часу 4 7
6 Людина епохи Просвітництва 4 7
7 Філософія людини ХIХ століття 4 7
8 Проблема людини в російській філософії 4 7
9 Посткласичні образи людини у XX столітті 4 7
10 Образи людини у філософії 5 8
11 Антропологічні підстави філософії 5 8
12 Філософська антропології в системі наук про людину 5 8
13 Людина як проблема практичній філософії 5 8
14 Мова, спілкування, комунікація 5 10
15 Людина, культура, цивілізація 5 8
16 Духовний досвід людини 5 8
17 Життя і смерть у духовному досвіді людства 5 7
Всього 76 128
7. ІНСТРУМЕНТИ, ОБЛАДНАННЯ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,
ВИКОРИСТАННЯ ЯКИХ ПЕРЕДБАЧАЄ НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
Навчальна дисципліна «Філософська антропологія» частково передбачає комп’ютерне
тестування. Тестування здійснюється в системі Moodle. Тому для успішного оволодіння
змістовим обсягом компонент програми використовуються спеціалізовані кабінети, обладнані
мультимедійними пристроями та Wi-fi мережею.
8. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основна література
1. Головко Б.А. Філософська антропологія: Навч.посібник. – К., 1997.
2. Григорьян Б.Т. Философская антропология. - М., 1982.
3. Гуревич П.С. Философская антропология: Учебн. пособие. – М., 1997.
4. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. - Мюнхен-Львів., 1995.
5. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: Онтологія людини. – К., 1995.
6. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії: Проблема людини: Навч.
посібник. – К., 2000.
Першоджерела
1. Августин Аврелий. Исповедь. Абеляр П. История моих бедствий. - М., 1992.
2. Адлер А. О нервическом характере. - СПб., 1997.
3. Аристотель. Никомахова этика. // Аристотель. - Соч.: В 4 т. - М., 1984.
4. Аристотель. О душе. // Аристотель. Собр. Соч.: В 4 т.. Т. 1. - М., 1975.
5. Бергсон А. Материя и память. // Бергсон А. Собр. соч.: В 4 т. Т.1. - М., 1992.
6. Бердяев Н. О назначении человека. - М., 1993.
7. Бердяев Н.А. Самопознание. - Л., 1991.
8. Бодрийяр Ж. Система верей. - М., 1995.
9. Бубер М. Философия человека. - М., 1992.
10. Валла Л. О свободе воли. - М., 1989.
11. Валла Л. Об истинном и ложном благе. - М., 1989.
12. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные
произведения. - М., 1990.
13. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. - СПб., 1994.
14. Гелен А. О систематике антропологии // Проблема человека в западной
философии. - М., 1988.
15. Гердер И.Т. Идеи к философии истории человечества. - М.,1977.
16. Гумбольдт В. фон. План сравнительной антропологии // Гумбольдт В. фон. Язык и
философия культуры. - М., 1985.
17. Делез Ж. Зигмунд Фрейд. // Венера в мехах. - М.,1992.
18. Делез Ж. Логика смысла. - М., 1995.
19. Делез Ж. Фуко. - М. 1997.
20. Деррида Ж. Позиции. - К., 1996.
21. Зиммель Г. Созерцание жизни. // Зиммель Г. Избранное: В 2 т. Т.2. - М., 1996.
22. Камю А. Бунтующий человек. - М., 1990.
23. Кант И. Антропология. - СПб., 1998.
24. Кант И. Критика практического разума. - СПб., 1996
25. Кассирер Э. Опыт о человеке: введение в философию человеческой культуры //
Проблема человека в западной философии. - М.,1988.
26. Кьеркегор С. Страх и трепет. - М., 1993
27. Леви-Строс К. Структурная антропология. - М., 1983.
28. Маркузе Г. Одномерный человек. - М., 1995.
29. Несмелов В.И. Наука о человеке. Казань, 1905-1907 (репринт — 1993).
30. Ницше Ф. Генеалогия морали // Ницше Ф. Соч.: В 2 т. - М., 1990.
31. Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди // Ортега-и-Гассет Х. Избранные труды. - М.,
1997.
32. Платон. Алкивиад 1. Критон. Пир. Теэтет. Федон. Федр // Платон. Соч.: В 4 т. - М.,
1993.
33. Психоанализ и культура: Избр. труды К. Хорни и Э. Фромма. - М., 1995.
34. Розанов В.В. Люди лунного света. // Розанов В.В. Соч.: В 2 т. Т.2. - М., 1990.
35. Розанов В.В. Несовместимые контрасты жития. - М., 1990.
36. Руссо Ж.-Ж. Исповедь. - М., 1997
37. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. - М., 1990.
38. Соловьев В.С. Оправдание добра. Соч. Т.1. - М.,1989.
39. Соловьев В.С. Смысл любви. // Соловьев В.С. Соч.: В 2 т. Т.1. - М., 1988.
40. Спиноза Б.. Краткий трактат о Боге, человеке и его счастье. // Спиноза Б.
Избранные произведения. - М., 1957.
41. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987.
42. Франк С.Л. Духовные основы общества. - М.,1993.
43. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990.
44. Фрейд З. По ту сторону принципа удовольствия // Психология бессознательного. -
М.,1989.
45. Фрейд З. Я и Оно. - М., 1993.
46. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М., 1994.
47. Фромм Э. Бегство от свободы. - М., 1990.
48. Фромм Э. Душа человека. - М.,1992.
49. Фуко М. Герменевтика субъекта. // Социологос. - М.,1990.
50. Фуко М. Забота о себе. - М., 1998
51. Фуко М. История безумия в классическую эпоху. - СПб., 1997.
52. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. - М., 1994.
53. Хайдеггер М. Время и бытие: Избр. работы. - М., 1993.
54. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме. // Время и бытие. - М., 1992.
55. Хейзинга Й. Homo ludens. - М.,1992.
56. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. - М., 1993.
57. Чернышевский Н.Г. Антропологический принцип в философии. Избр. соч.: В 4 т.
Т.3. - М., 1951.
58. Шелер М. Положение человека в Космосе // Проблема человека в западной
философии. - М., 1988.
59. Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости. // Шопенгауэр А. Избранные
произведения. - СПб., 1992.
60. Юнг К. Архетип и символ. - М., 1991.
61. Юркевич Д. Сердце и его значение в духовной жизни человека. - М., 1992.
62. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М.,1991.
Допоміжна література
1. Антропологический поворот в философии XX века. - Вильнюс, 1987.
2. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. - М., 1992.
3. Бахтин и философская культура ХХ века. - СПб., 1991.
4. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальності. - М., 1995.
5. Буржуазная философская антропология XX века. - М., 1986.
6. Буття людини, природа та соціум: соціально-філософські виміри. - Харків-Бердянськ,
1998.
7. Быстрицкий Е.К. и др. Бытие человека в культуре. - К., 1992.
8. Вернадский В.И. Начало и вечность жизни. - М.,1989.
9. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. - М.,1990.
10. Григорьян Б.Т. Человек: Его положение и призвание в современном мире. - М., 1986.
11. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - Л., 1990.
12. Гуревич П.С. Философская антропология Сартра // Философские науки. - 1989. - №3.
13. Гуревич П.С. Человек как объект социально-философского анализа // Философские
науки. - 1989. - №11.
14. Дейк ван Т.А. Язык, познание, коммуникация. - М.,1989.
15. Демичев А.В. Дискурсы смерти: Введение в философскую танатологию. - СПб., 1997
16. Диденко В. Сумма антропологии. Кардинальная типология людей. - М., 1992.
17. Емельянов Ю.Н. Введение в культурантропологию. - СПб., 1992.
18. Железнов Ю.Д. Природа человека и общества. - М., 1996.
19. Зеньковский В.В. Принципы православной антропологии. // Русское Зарубежье в год
тысячелетия крещения Руси. - М., 1991.
20. Култаева М.Д. Антропологический поворот буржуазной философской мысли:
Предпосылки, задачи, функции // Современная буржуазная философия человека. - К.,
1985.
21. Культуральная антропология. - СПб., 1996
22. Лекторский В.А. Идеалы и реальность гуманизма // Вопросы философии. - 1994. - №6.
23. Любутин К.Н. Человек в философском измерении: от Фейербаха к Фромму. - Псков,
1994.
24. Любутин К.Н., Грибакин А.В. Западная философская антропология. От Фейербаха к
Фромму: Учебное пособие. - Екатеринбург, 1994.Мамардашвили М.К. Проблема
человека в философии // О человеческом в человеке. - М.,1991.
25. Марков Б.В. Философская антропология. - СПб., 1998.
26. Моисеев Н. Человек и ноосфера. - М., 1990.
27. Носова А.Ю. Людина у цивілізації: Захід і Схід. – К., 1998.
28. Образ человека в ХХ веке. - М., 1988.
29. Очерки социальной антропологии. - СПб., 1995.
30. Поликарпов В.С., Поликарпова В.А. Феномен человека - вчера и завтра. - Ростов н/Д.,
1996.
31. Проблема человека в западной философии: Сб. филос. текстов. - М., 1988.
32. Проблема человека в современной религиозной и мистической литературе. - М., 1988.
33. Сичивиця О.М. Філософські підходи до проблеми людини. - Львів, 1993. .
34. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М.,1992.
35. Степин В.С. Философская антропология и философия науки. - М., 1992.
36. Стратегии ориентации в постсовременности. - СПб. 1996.
37. Феномен человека: Антология. - М.,1993.
38. Философия человека: Традиции и современность. - М., 1991. - Ч.1-3.
39. Философское понимание человека. - М.,1988.
40. Человек в системе наук. - М., 1989.
41. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии: В 3 т.
- М., 1991-1994.
42. Что такое человек? - СПб., 1996.
43. Это человек: Антология. - М., 1995.
Інформаційні ресурси в мережі Інтернет
1. Вопросы Философии http://www.logic.ru/Russian/vf/index.html
2. Центр антиковедения Санкт-Петербургского Государственного университета
http://www.centant.pu.ru/ Perseus Digital Library http://www.perseus.tufts.edu/hopper/ The
Stoa Consortium for Electronic Publication in the Humanities http://www.stoa.org/about
3. Minerva - An Internet Journal of Philosophy / ed. Stephen Thornton, Ph.D.
http://www.ul.ie/~philos/vol8/index.html
4. Stoic Voice Journal http://www.geocities.com/stoicvoice Архив:
http://www.geocities.com/stoicvoice/back.htm
5. Каталог посилань на ресурси Інтернет «Навчальні дисципліни» –
Сайт http://library.vspu.edu.ua/html/posilan_disciplini.html
6. Електронний каталог наукової бібліотеки НАКККіМ
Ресурс:http://library.nakkkim.edu.ua:8080/libr/TopicDescription?topic_id=438
7. Стенфордська філософська енциклопедія: переклади вибраних статей. –
Режим доступу:
http://www.philosophy.ru/ru/phil/iphras/library/ruspaper/KEZIN1.htm