2.2.КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО ТА СУДОЧИНСТВО У...

2.2.КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО ТА СУДОЧИНСТВО У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

2.2.1 КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО

2.2.1.1 Практика Європейського суду з прав людини і кримінальний

процес

Орієнтовна програма

Конвенція про захист прав людини і

основоположних свобод та рішення ЄСПЛ як

джерело права.

Статті Конвенції, які можуть застосовуватися при

розгляді кримінальних справ (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7,

8, 13, 14, 15, 17, 18, 34, 35, протоколи №№ 4, 7, 12

до Конвенції): огляд гарантованих прав. Сфера дії

зазначених статей Конвенції.

Застосування конкретних положень Конвенції.

Приклади з практики ЄСПЛ щодо України.

«Матеріальний» та «процесуальний» аспект

гарантій ст. 2 і ст. 3 Конвенції. Судовий контроль за

розслідуванням скарг (наприклад, щодо поганого

поводження).

Проблемні питання статті 5 Конвенції (випадки

позбавлення свободи, їх вичерпність; гарантії

затриманих осіб, законність затримання,

матеріальні та процесуальні умови законності

затримання).

Судовий контроль законності запобіжного

ув’язнення чи законності позбавлення свободи.

«Кримінальна частина» статті 6 Конвенції. Право

на незалежний і безсторонній суд, установлений

законом.

Процесуальні гарантії обвинуваченої особи (пп.2-3

Мета курсу – підвищити рівень обізнаності майбутнього судді щодо

принципів дотримання прав людини, закладених в міжнародних

правових актах, та проілюструвати їх дієвість практикою

Європейського суду з прав людини(ЄСПЛ) для розробки навичок їх

застосування при розгляді кримінальних справ, виробити у майбутніх

суддів навички застосування практики ЄСПЛ у кримінальному

провадженні.

За результатами кандидат на посаду судді:

- знатиме зміст та обсяг прав, які захищаються статтями 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13, 14, 15, 17, 18, 34, 35, протоколами №№ 4,

7, 12 до Конвенції;

- правильно визначатиме сферу дії кожної із зазначених статей Конвенції;

- розмежовуватиме питання, які належать до сфери дії різних статей (наприклад, стаття 5 і 6, статті 6 і 8, статті 6 і 13,

статті 3 і 8 та ін.);

- знатиме, де ознайомитися з новими рішеннями ЄСПЛ,

зокрема, проти України (http://www.minjust.gov.ua/0/9329 );

- знатиме щонайменше зміст таких рішень ЄСПЛ проти України:

за ст. 2 Конвенції - «Гонгадзе проти України» та «Сергій

Шевченко проти України»;

за ст. 3 Конвенції - «Кучерук проти України», «Суптель проти

України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Коваль проти

України», «Солдатенко проти України»;

за ст. 5 Конвенції - «Ічин та інші проти України», «Кац та інші

проти України», «Єлоєв проти України», «Нечипорук і Йонкало

проти України», «Харченко проти України»;

ст. 6 Конвенції - «Паскаль проти України», «Яременко проти

України», «Балицький проти України», «Шабельник проти

України», «Жогло проти України», «Корнєв і Карпенко проти

України», «Грабчук проти України», «Шагін проти України»;

ст. 7 Конвенції – «Салов проти України»;

ст. 8 Конвенції - «Полторацький проти України», «Алієв проти

України», «Новоселецький проти України», «Пантелеєнко проти

України», «Волохи проти України»;

- розумітиме та вмітиме застосовувати під час розгляду кримінальних справ конвенційні вимоги відповідно до

практики Європейського суду з прав людини, зокрема:

критерії ефективного, незалежного і безстороннього

розслідування фактів смерті чи поганого поводження та зберігання

матеріалів за фактами розслідування;

надання родичам статусу «жертви»;

розрізнятиме види тримання під вартою, що передбачені в пункті

1 статті 5 Конвенції;

законність затримання, матеріальні та процесуальні умови

законності затримання;

перегляд необхідності тримання під вартою як запобіжного

заходу;

змістові вимоги «права на справедливий суд» за статтею 6

Конвенції;

процесуальні гарантії обвинуваченої особи (право бути негайно і

детально поінформованим зрозумілою мовою; право мати

достатньо часу і можливостей для підготовки свого захисту; право

захищати себе особисто або використовувати правову допомогу

захисника, обраного на власний розсуд; право допитувати свідків;

право на безоплатний переклад) та ін.;

підстави для втручання в право на повагу до приватного,

ст. 6 Конвенції).

Презумпція невинуватості та право не свідчити

проти себе.

Передбачуваність юридичних наслідків вчинення

правопорушення. Неправомірне засудження через

невірну кваліфікацію правопорушення. Дія

кримінального закону в часі.

«Кримінальна частина» статті 8 Конвенції.

Збирання, використання інформації про особу.

Здійснення таємного чи відкритого нагляду

(стеження). Зняття інформації з каналів зв’язку.

Повага до житла. Поняття “житло” в тлумаченні

ЄСПЛ. Проникнення в житло та інше володіння

особи.

Обшук. Особистий огляд. Огляд особистих речей та

транспортних засобів. Виїмка, вилучення

документів, кореспонденції.

Право на ефективний засіб правового захисту

(стаття 13 Конвенції). Доступність засобу

юридичного захисту. Ефективність засобу

правового захисту. Право на відшкодування за

порушене право.

Обов’язок держави «не перешкоджати жодним

чином ефективному здійсненню» права на

звернення до ЄСПЛ (ст. 34 Конвенції).

особистого життя, житла і таємниці кореспонденції, передбачені

частиною 2 статті 8 Конвенції;

критерії «ефективного засобу правового захисту»;

обов’язок держави «не перешкоджати жодним чином ефективному

здійсненню» права на звернення до ЄСПЛ (ст. 34 Конвенції).

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор

Рекомендовані джерела

2

кандидати

на посаду

судді

лекція

міні–лекція

робота у

малих

групах

презентація

суддя-

викладач

викладач

вищого

навчального

закладу

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України 2006, N30 від 28.07.2006; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950; Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999; 03.05.2007, Рішення, Справа, Європейський суд з прав людини, Справа "Бочан проти України" (Заява N 7577/02); 19.02.2009, Рішення, Справа, Європейський суд з прав людини, Справа "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03); 18.12.2008, Рішення, Справа, Європейський суд з прав людини, Справа "Луценко проти України" (Заява N 30663/04); 16.12.2010, Рішення, Справа, Європейський суд з прав людини, Справа «Боротюк проти України» (Заява № 33579/04);

Потапенко В.П., Пушкар П.В. Запровадження і застосування в Україні Конвенції про захист прав людини та основних свобод // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 2, с. 60-64; Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика

Європейського суду з прав людини у контексті західної правової традиції. – Вид. 2-е, випр., доп. – К. : Реферат, 2007. – 848 с.; Джеремі МакБрайд Європейська конвенція з прав людини

та кримінальний процес. – К.: «К.І.С.», 2010. – 576 c. ;

Банчук О. А., Куйбіда Р. О. Вимоги статті 6 Конвенції про

захист прав та основних свобод до процедури здійснення

судочинства. – К.: ІКЦ «Леста», 2005. – 116 с.;

Головатий С. П. Верховенство права: Монографія: У 3-х

кн. – К.: Видавництво «Фенікс», 2006. – LXIV; 1747 с.

(бібліографія; додаток: ґлосарій; рез. англ.);

Козюбра М.І. Принцип верховенства права та вітчизняна

теорія і практика // Українське право: Матеріали

міжнародної конференції «Верховенство права: питання

теорії та практики» – 2006. – № 1. – С. 15 – 23;

Заборона катування (стаття 3 ЄКПЛ) //Ахтирська Н.М.,

Касько В.В., Маланчук Б.А., Мелікян А., Пошва Б.М.,

Фулей Т.І., Шукліна Н.М. Застосування в Україні

Європейських стандартів протидії жорстокому

поводженню й безкарності: науково-практичний посібник

для суддів / За заг. ред. проф. Маляренка В.Т. – К.: «К.І.С»,

2011.- 320 с.;

Застосування Європейської конвенції з прав людини при

здійсненні правосуддя в Україні: навч.-метод. посіб. для

суддів // Т.І. Фулей. – К.: [ТОВ «Гештальт Консалтінг

Груп» «Прок-Бізнес»], 2009 – 200 с. – (На шляху до

європейських стандартів в епоху глобалізації; кн. І).;

Фулей Т.І. Конвенція про захист прав людини і

основоположних свобод: національна практика

застосування в кримінальному судочинстві. Навчально-

методичний посібник для суддів. – Київ: ТОВ «Гештальт

Консалтінг Груп» ДП «Зовнішторгвидав України, 2008 –

82 с.;

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини та

основоположних свобод: стандарти застосування при

здійсненні правосуддя / Автори: Н.Ахтирська, В.Філатов,

Т. Фулей, Х. Хембах. – К.: Істина, 2011. – 200 с.;

Фулей Т.І., Сіроткіна М.В. Затримання та взяття під варту:

особливості застосування: навч.-метод. Посіб. / Т.І.Фулей,

М.В.Сіроткіна. – К., АДЕФ-Україна, 2011. – 160 с.; Фулей Т. Проблеми забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність: коментар до справи «Харченко проти України» // Юридичний журнал, 2012. № 1 (115). – С. 126-129.



2.2.1.2 Принципи кримінального процесу (дотримання засад

кримінального провадження)


Засади як принципи права, що визначають сутність

та спрямованість правового регулювання. Ознаки,

властиві принципам (засадам) права. Система засад

кримінального провадження.

Принципи кримінального провадження.

Співвідношення змісту і обсягу принципів (ст.ст. 8-9

КПК) зі статтями Конвенції про захист прав людини

та основоположних свобод і практикою ЄСПЛ.

Застосування принципів. Приклади з практики.

Дотримання принципів (або визнання порушення) у

практиці ЄСПЛ:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність перед законом і судом;

4) повага до людської гідності;

5) забезпечення права на свободу та особисту

недоторканність;

6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;

7) таємниця спілкування (ст. 14 КПК);

8) невтручання у приватне життя (ст. 15 КПК);

9) недоторканність права власності;

Мета курсу – детальне вивчення, тлумачення принципів

кримінального провадження, виробити, закріпити та розвинути вміння

і навички застосування принципів під час досудового розслідування і

судового провадження.


- розумітиме та вмітиме застосовувати засади кримінального

провадження, закріплені у ст. 7 КПК

- знатиме щонайменше такі рішення ЄСПЛ, як приклади

застосування (чи порушення) загальних засад кримінального

провадження, зокрема:

верховенство права (ст. 8 КПК, ст.1 Конвенції) – «Христов

проти України»;

законність (ст. 9 КПК, ст.ст. 5, 6, 7, 8 та ін. Конвенції) –

«Полторацький проти України», «Кац та інші проти

України», «Сергій Волосюк проти України», «Волохи проти

України»;

рівність перед законом і судом (ст. 10 КПК, ст.6 та ст. 14

Конвенції – «Надточій проти України»;

повага до людської гідності (ст. 11 КПК, ст. 3 Конвенції) –

«Нечипорук і Йонкало проти України», «Гонгадзе проти

України»

забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст.

12 КПК та ст. 5 Конвенції) – «Харченко проти України»,

«Свершов проти України», «М. проти України», «Ічин та інші

проти України»;

недоторканність житла чи іншого володіння особи (ст.13 КПК

та ст. 8 Конвенції) – «Новоселецький проти України»,

«Пантелеєнко проти України»;

таємниця спілкування (ст. 14 КПК та ст. 8 Конвенції) – «Волохи

проти України», «Сергій Волосюк проти України»;

невтручання у приватне життя (ст. 15 КПК та ст. 8 Конвенції) –

«Пантелеєнко проти України»;

недоторканність права власності (ст. 16 КПК та ст. 1 Першого

протоколу до Конвенції) – «Христов проти України»,

«Новоселецький проти України»;

презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

(ст. 17 КПК та п.2 ст.6 Конвенції) - «Грабчук проти України»,

«Шагін проти України», «Пантелеєнко проти України»;

свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких

родичів та членів сім'ї (ст. 18 КПК та ст. 6 Конвнеції) –

«Нечипорук і Йонкало проти України», «Балицький проти

10) презумпція невинуватості;

11) свобода від самовикриття та право не свідчити

проти близьких родичів та членів сім'ї;

12) заборона двічі притягувати до кримінальної

відповідальності за одне і те саме правопорушення;

13) забезпечення права на захист;

14) доступ до правосуддя;

15) змагальність;

16) безпосередність дослідження показань, речей і

документів;

17) забезпечення права на оскарження процесуальних

рішень, дій чи бездіяльності;

18) публічність;

19) диспозитивність;

20) гласність і відкритість судового розгляду;

21) розумність строків (ст. 28 КПК) ;

22) мова, якою здійснюється кримінальне судочинство

(ст. 29 КПК).

України»;

забезпечення права на захист (ст. 20 КПК та ст. 6-1 та 6-3-с

Конвенції) – «Леонід Лазаренко проти України», «Балицький

проти України», «Корнєв і Карпенко проти України»;

змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх

доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та

безпосередність дослідження показань, речей і документів (ст.

22-23 КПК та ст. 6 Конвенції) – «Корнєв і Карпенко проти

України», «Жогло проти України», «Жуковський проти

України»;

забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій

чи бездіяльності (ст. 24 КПК та п.4 ст.5 ЄКПЛ, ст.13 Конвенції)

– «Харченко проти України», «Волохи проти України»,

«Нікіфоренко проти України»;

розумність строків (ст. 28 КПК та ст. 6 Конвенції) – «Сергій

Волосюк проти України».

- вмітиме застосовувати засади кримінального провадження

(в світлі європейських стандартів) для захисту прав людини і

основоположних свобод під час розгляду кримінальних справ.

Методичні рекомендації:

Насамперед викладачеві варто звернути увагу на відмінність

принципів (засад) права від норм, і коротко зупинитися на

характеристиці ознак принципів права, які зумовлюють їх особливе

місце в системі права.

Також варто підкреслити юридичні наслідки порушення принципів

під час розгляду справи.

Зважаючи на невелику кількість годин, що відводяться на вивчення

цієї теми, доцільно провести спеціальну підготовку з цієї теми у формі

тренінгу, запропонувавши кандидатам зазначені рішення ЄСПЛ проти

України (більшість з цих рішень вже розглянуті під час вивчення

попередньої теми), тому викладачеві варто зупинятися на визначені

принципів, які були порушені у кожній з наведених справ.

Перелік запропонованих рішень є мінімальним. Викладач може

доповнити цей список рішень. Водночас, викладачеві варто звернути

увагу на ресурси (зокрема електронні), де можна ознайомитися з

рішеннями ЄСПЛ проти України.

Варто також звернути увагу на практику Верховного Суду України та

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ щодо застосування принципів, зокрема, шляхом

використання практики ЄСПЛ при розгляді кримінальних справ.

Також можна запропонувати для роботи в малих групах (по 7-8 осіб)

модельні справи, розроблені на підставі цих або подібних рішень

ЄСПЛ.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

лекція

міні–лекція


суддя-

викладач

викладач

вищого


закладу

Джеремі МакБрайд. Європейська конвенція з прав

людини та кримінальний процес. – К.: «К.І.С.», 2010. –

576 c.;

Банчук О. А., Куйбіда Р. О. Вимоги статті 6 Конвенції

про захист прав та основних свобод до процедури

здійснення судочинства. – К.: ІКЦ «Леста», 2005. – 116

с.;

Головатий С. П. Верховенство права: Монографія: У 3-

х кн. – К.: Видавництво «Фенікс», 2006. – LXIV; 1747 с.

(бібліографія; додаток: ґлосарій; рез. англ.);

Козюбра М.І. Принцип верховенства права та

вітчизняна теорія і практика // Українське право:

Матеріали міжнародної конференції «Верховенство

права: питання теорії та практики» – 2006. – № 1. –

С. 15 – 23;

Інформаційний лист щодо забезпечення справедливого

та неупередженого розгляду кримінальних справ у

розумні строки від 13.04.2011//

http://www.court.gov.ua/sudy/;

Рішення Європейського суду з прав людини: Айбабін

проти України; Бублик проти України; Ковальов проти

України; Іванов проти України тощо.



2.2.1.3

Суд, сторони та інші учасники кримінального процесу: їхні права і

обов’язки. Слідчий суддя, його правовий статус


Суд і підсудність. Склад суду. Суд присяжних.

Кримінальне провадження стосовно службових

осіб, які займають особливо відповідальне

становище відповідно до частини першої статті 9

Закону України «Про державну службу», та осіб,

посади яких віднесено до першої категорії посад

державних службовців.

Автоматизована система документообігу суду.

Сторона обвинувачення. Прокурор. Призначення та

зміна прокурора. Орган досудового розслідування.

Керівник органу досудового розслідування. Слідчий

органу досудового розслідування. Оперативні

підрозділи.

Сторона захисту. Підозрюваний, обвинувачений.

Виправданий, засуджений. Законний представник

підозрюваного, обвинуваченого. Захисник.

Потерпілий і його представник.

Інші учасники кримінального провадження.

Мета курсу – підвищити рівень обізнаності кандидатів на посаду

судді щодо правового статусу суду, сторін та інших учасників

кримінального провадження.


- знатиме склад суду під час кримінального провадження у суді

першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанції;

- знатиме склад суду під час кримінального провадження щодо

злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді довічного

позбавлення волі;

- знатиме склад суду присяжних;

- знатиме склад суду під час кримінального провадження

стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне

становище, та вимоги, які ставляться до суддів при розгляді такої

категорії справ.

Заявник. Цивільний позивач. Цивільний відповідач.

Свідок. Перекладач. Експерт. Спеціаліст. Секретар

судового засідання. Судовий розпорядник.

Відводи. Підстави, які виключають участь судді у

кримінальному провадженні.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)

міні-лекція,

робота у

малих

групах,

презентації

суддя-

викладач

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

від 5.07.2012 р. // Голос України від 14.08.2012;

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11. 1991 р.;

Закон України «Про міліцію» від 20.12. 1990 р.;

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від

02.06. 2011р. // Голос України від 08.07.2011 р.;

Положення про порядок ведення Єдиного реєстру

досудових розслідувань, затв. наказом Генерального

прокурора України № 69 від 17.08.2012 р.;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24

жовтня 2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке

забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня

2004 р. № 13 «Про практику застосування судами

законодавства, яким передбачені права потерпілих від

злочинів»;

Маляренко В.Т., Шаповалова О.А. Новий Кримінальний

процесуальний кодекс України: переваги та недоліки //

Юридичний журнал «Право України». – 2012. – № 10 – с.

9-19.



2.2.1.4 Вибір та мотивування застосування судами запобіжних заходів


Загальні положення про запобіжні заходи.

Мета і підстави застосування запобіжних заходів.

Обставини, що враховуються при обранні

запобіжних заходів.

Особисте зобов’язання.

Особиста порука.

Домашній арешт.

Застава.

Тримання під вартою.

Клопотання слідчого, прокурора про застосування


Строки розгляду клопотань.

Забезпечення прибуття особи для розгляду

клопотання про застосування запобіжного заходу.

Мета курсу – виробити, закріпити та розвинути вміння і навички,

необхідні для визначення підстав обрання запобіжного заходу, виду

запобіжного заходу, строку (розміру).


- вмітиме визначати обставини, що враховуються при обранні

запобіжного заходу;

- знатиме види запобіжних заходів;

- удосконалить навички оцінки клопотань про застосування

запобіжного заходу щодо кожної особи та викладених у них

підстав;

- знатиме строки розгляду клопотань та строки обрання


Клопотання про дозвіл на за тримання.

Застосування електронних засобів контролю.

Порядок продовження строку тримання під вартою.

Виконання ухвали щодо обрання запобіжного

заходу.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


4

кандидати

на посаду

судді

практичне

заняття:

семінар

(круглий

стіл)

або

майстер-

клас


робота у

малих

групах,


суддя-

викладач

Положення про порядок застосування електронних засобів

контролю, затв. наказом МВС України № 696 від

09.08.2012 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 5 вересня 2012 р. за № 1503/21815;


квітня 2003 р. № 4 (Із змінами, внесеними згідно з

постановами Пленуму Верховного Суду України № 10 від

11 червня 2004 р. та № 15 від 24 жовтня 2008 р.) «Про

практику застосування судами запобіжного заходу у

вигляді взяття під варту та продовження строків тримання

під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства»;


червня 2003 р. № 5 «Про внесення змін і доповнень до

постанови Пленуму Верховного Суду України від 26

березня 1999 р. № 6 “Про практику застосування судами

застави як запобіжного заходу”;


червня 2004 р. № 10 «Про внесення доповнень до

постанови Пленуму Верховного Суду України від 25

квітня 2003 р. № 4 `Про практику застосування судами

запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та

продовження строків тримання під вартою на стадіях

дізнання і досудового слідства»;

Рішення Європейського суду з прав людини: Афанасьєв

проти України; Вергельський проти України; Геннадій

Науменко проти України; Ісмаілов проти України; Кобець

проти України; Коваль проти України; Козинець проти

України; Кузнєцов проти України; Кучерук проти

України; Михалкова проти України; Нечипорук і Йонкало

проти України; Олександр Смирнов проти України;

Ошурко проти України; Полторацький проти України;

Спінов проти України; Суптель проти України; Яременко

проти України; Алієв проти України; Віслогузов проти

України; Данкевич проти України; Іглін проти України;

Логвиненко проти України; Маленко проти України;

Мельник проти України; Назаренко проти України;

Охріменко проти України; Ухань проти України;

Харченко проти України; Хохлич проти України;

Яковенко проти України; Петухов проти України;

Байсаков та інші проти України; Солдатенко проти

України.



2.2.1.5

Судовий контроль в кримінальному процесі


Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів

досудового розслідування чи прокурора під час

досудового розслідування.

Оскарження ухвал слідчого судді під час

досудового розслідування.

Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності

прокурора.

Мета курсу – поглибити знання щодо судового контролю за

уповноваженими суб’єктами в кримінальному процесі відповідно до

Кримінального процесуального кодексу України 2012 року.


- поглибить свої знання щодо поняття судового контролю;

- вмітиме оцінювати дії чи бездіяльність органів

досудового розслідування чи прокурора під час досудового

розслідування;

- вмітиме приймати рішення при розгляді скарг на дії чи

бездіяльність органів досудового розслідування чи

прокурора.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

лекція


робота у

суддя-викладач

викладач


березня 2008 р. № 2 (Із змінами, внесеними згідно з

постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 4

малих

групах,


вищого


закладу

червня 2010 р.) «Про деякі питання застосування судами

України законодавства при дачі дозволів на тимчасове

обмеження окремих конституційних прав і свобод

людини і громадянина під час здійснення оперативно-

розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства»;


червня 2010 року № 8 «Про внесення змін до постанови

Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008

року № 2 «Про деякі питання застосування судами

України законодавства при дачі дозволів на тимчасове

обмеження окремих конституційних прав і свобод

людини і громадянина під час здійснення оперативно-

розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства».



2.2.1.6

Підсудність кримінальних справ


Здійснення правосуддя судом.

Територіальна підсудність.

Інстанційна підсудність.

Направлення кримінального провадження з

одного суду до іншого.

Порушення правил підсудності та правові

наслідки цього.

Мета курсу – виробити чітке уявлення про підсудність у кримінальному



- знатиме поняття підсудності;

- знатиме види підсудності;

- розумітиме сутність територіальної підсудності;

- розумітиме сутність інстанційної підсудності.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер, лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

лекція


робота у

малих

групах,



викладач вищого


закладу

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13

квітня 2012 року № 4651-VI.



2.2.1.7

Дослідження доказів. Належність та допустимість доказів, їх

оцінка у різних категоріях кримінальних справ. Розуміння

обов’язку доказування та гарантування його дотримання


Поняття доказів.

Належність доказів.

Допустимість доказів.

Недопустимість доказів, отриманих внаслідок

істотного порушення прав та свобод людини.

Недопустимість доказів та відомостей, які

стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого.

Визнання доказів недопустимими.

Значення рішень інших судів у питаннях

допустимості доказів.

Доказування. Обставини, що підлягають

доказуванню. Обов’язок доказування. Збирання

доказів. Оцінка доказів.

Показання. Показання з чужих слів.

Мета курсу – забезпечити усвідомлення кандидатами на посаду судді

значення методологічних та концептуальних підходів до визначення

доказів та їх оцінки.


- знатиме поняття доказів;

- знатиме процесуальні джерела доказів (показання, речові

докази, документи, висновки експерта);

- вмітиме визначати належність доказів;

- вмітиме визначати допустимість доказів;

- виявлятиме істотні порушення прав і свобод людини,

допущених при отриманні доказів, та визнавати такі докази

недопустимими;

- використовувати рішення інших судів у питаннях

допустимості доказів.

Речові докази і документи.

Висновок експерта.

Фіксування кримінального провадження

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


4

кандидати

на посаду

судді

практичне

заняття:

кейс-стаді

міні лекція

кейс-стаді

мозковий

штурм

робота у

групах


суддя-

викладач

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня

2012 року № 4651-VI

Рішення Європейського суду з прав людини: «Яценко

проти України», «Єлоєв проти України», «Тесленко проти

України», «Маленко проти України», «Ошурко проти

України».



2.2.1.8

Цивільний позов у кримінальному провадженні. Відшкодування

шкоди, заподіяної злочином


Відшкодування (компенсація) шкоди у

кримінальному провадженні потерпілому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні.

Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої

незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Поняття справедливої сатисфакції.

Мета курсу – сформувати у майбутнього судді розуміння порядку

відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні,

процедури вирішення цивільного позову, механізму компенсації

шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.


- вмітиме застосовувати законодавство щодо відшкодування

(компенсації) шкоди у кримінальному провадженні;

- вмітиме застосовувати законодавство щодо відшкодування

шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю;

- повинен навчитись правильно визначати матеріальну та/або

моральну шкоду у кримінальному провадженні.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

лекція


робота у

малих

групах,

суддя-

викладач

викладач

вищого


Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня

2012 року № 4651-VI ;Цивільний кодекс України від 16

січня 2003 року N 435-IV;

Постанова від 25 травня 2001 р. № 5 «Про внесення змін

та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду

України від 31 березня 1995 р. № 4 “Про судову практику в

справах про відшкодування моральної (немайнової)

мозковий

штурм


закладу шкоди»;

Ващук Б.Л. Предмет доказування в цивільному позові у

кримінальному процесі. Л.:Львівський національний ун-т

ім. Івана Франка. 2006. -180 с.;

Нескороджена Л.Л., Щербак С.В., Сіроткіна М.В.

Цивільний позов, моральна шкода та її компенсація у

цивільному та кримінальному судочинстві: теорія і

практика. К.: КНТ, 2008.;

Закон України «Про порядок відшкодування шкоди,

завданої громадянинові незаконними діями органів, що

здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів

досудового розслідування, прокуратури і суду» від

01.12.1994 // zakon2.rada.gov.ua;

Закон України «Про Державний бюджет України на

2013 рік» від 06.12. 2012 р. // www.zakon3.rada.gov.ua;

Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії

торгівлі людьми від 16.05. 2005р.// www.zakon3.rada.gov.ua;

Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від

20.09. 2011р. // Голос України від 14.10.2011, № 192.;

Постанова Кабінету Міністрів України. «Про

затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної

допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»

від 25.07.2012р. // Офіційний вісник України від 03.08.2012

р., № 56;

Наказ Міністерства соціальної політики України від

14.09.2012р. «Про затвердження форм оцінки потреб

особи, яка постраждала від торгівлі людьми; плану

реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

обліку осіб, які постраждали від торгівлі людьми; звіту

щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми //

Офіційний вісник України від 26.10.2012 р., № 79;

Конвенція про відшкодування збитків жертвам

насильницьких злочинів від 24.11.1983р. //www.

zakon2.rada.gov.ua.



2.2.1.9

Провадження у суді першої інстанції: загальні положення та проблемні

питання. Межі судового розгляду


Підготовче провадження: підготовче засідання,

вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до

судового розгляду, матеріали кримінального

провадження (кримінальна справа) та право на

ознайомлення з ним.

Загальні положення судового розгляду.

Строки і загальний порядок розгляду.

Незмінність складу суду.

Наслідки неприбуття окремих учасників

судового розгляду.

Межі судового розгляду.

Процедура судового розгляду.

Судові рішення.

Мета курсу – виробити у майбутнього судді навички провадження у суді

першої інстанції.


- набуде навичок здійснення підготовчого судового засідання;

- набуде навичок судового розгляду у суді першої інстанції;

- знатиме та розумітиме значення дотримання строків.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,


модератор

4

кандидати

на посаду

судді

практичне

заняття:

рольова гра

міні-лекція



суддя-

викладач

Інформаційний лист про порядок здійснення

підготовчого судового провадження відповідно до

Кримінального процесуального кодексу України від

03.10.2012 р. // http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html;

Інформаційний лист про деякі питання порядку

здійснення судового розгляду в судовому провадженні

у першій інстанції відповідно до Кримінального

процесуального кодексу України від 05.10.2012 р.//

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html;

Інформаційний лист про деякі питання здійснення

кримінального провадження на підставі угод від

15.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html;

Інформаційний лист про деякі питання порядку

оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час

досудового розслідування від 09.11.2012 р.//

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html.

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html



2.2.1.10

Спрощені судові провадження


Загальні положення спрощеного провадження.

Розгляд обвинувального акта у спрощеному


Мета курсу – сформувати у майбутнього судді уявлення про особливі

порядки провадження в суді першої інстанції.


- знатиме та вмітиме застосовувати спрощене

провадження щодо кримінальних проступків;

- вмітиме розглядати обвинувальний акт у спрощеному


Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

практичне

заняття:

семінар

(тренінг)


кейс-стаді

робота у

групах


суддя-

викладач

Інформаційний лист про деякі питання здійснення

кримінального провадження на підставі угод від

15.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html;

Інформаційний лист про деякі питання порядку здійснення

судового розгляду в судовому провадженні у першій

інстанції відповідно до Кримінального процесуального

кодексу України від 05.10.2012 р.//

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html;

Інформаційний лист про порядок здійснення підготовчого

судового провадження відповідно до Кримінального

процесуального кодексу України від 03.10.2012 р. //

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html.



2.2.1.11

Методика розгляду справ за участю присяжних


Порядок провадження у суді присяжних.

Роз’яснення права на суд присяжних.

Виклик присяжних.

Права і обов’язки присяжного.

Вибір присяжних у суді.

Приведення присяжних до присяги.

Недопустимість впливу на присяжного.

Усунення присяжного.

Порядок наради і голосування в суді присяжних.

Мета курсу – підвищити обізнаність щодо суду присяжних.


- знатиме порядок провадження в суді присяжних;

- знатиме права і обов’язки присяжного;

- вмітиме приводити до присяги присяжних.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

семінар


суддя-


квітня 2012 року № 4651-VI ;

на посаду

судді

(тренінг);

дискусія

індивідуальна

робота


викладач

викладач

вищого


закладу

Ахтирська Н.М. Судове пізнання судом присяжних:

вітчизняні сподівання та зарубіжний досвід // «Судова

апеляція», № 2 (27), 2012. – С. 100-107;

Ахтирська Н.М. Становлення суду присяжних в

Україні: від конституційного принципу до

процесуальної регламентації // Бюлетень Міністерства

юстиції України, №5 (травень), 2012. – С. 83 -89.



2.2.1.12

Обставини, що виключають злочинність діяння. Звільнення від

кримінальної відповідальності


Поняття та сутність обставин, що виключають

злочинність діяння.

Загальні положення кримінального провадження

під час звільнення особи від кримінальної

відповідальності.

Порядок звільнення від кримінальної


Клопотання прокурора про звільнення від

кримінальної відповідальності.

Розгляд питання про звільнення від кримінальної


Відновлення провадження при відмові від

поручительства.

Мета курсу – виробити у майбутнього судді вміння і навички

визначати обставини, що виключають злочинність діяння.


- знатиме обставини, що виключають злочинність діяння;

- зможе приймати рішення про звільнення від

кримінальної відповідальності та процесуально його

оформлювати.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,


модератор

4

кандидати

на посаду

судді

лекція і

семінар

(тренінг)


кейс-стаді

робота у

групах

мозковий

штурм


експертна

оцінка

суддя-

викладач

викладач

вищого


закладу


грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами

України законодавства про звільнення особи від

кримінальної відповідальності»;


лютого 2003 р. № 2 «Про судову практику у справах про

необхідну оборону»;

Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. за ред.

Кандратьева Я.Ю., наук. Ред. Клименко В.А. та Мельник

М.І. Кримінальне право України: Заг.частина. – К.,

Правові джерела, 2002. – 432 с.;

Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисов В.І. Кримінальне

право України: Загальна частина: Підручник для

студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти. – Київ –

Харків Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.;

Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие

преступность деяния. – Харков, Основа, 1991. – 350 с.;

Гельфанд И.А., Куц Н.Т. необходимая оборона по

советскому уголовному праву: Учебное пособие. – К.,

1962. – 46 с.;

Кистяковский А.Ф. Права, по которым судится

малороссийский народ – К., 1879;

Ковальський В.С., Стрюк М.В. Шкелебей О.В.

Кримінальне право України: Посібник. – К.: Прецендент,

2007 – 147 с. – (матеріали до складання кваліфікаційних

іспитів для отримання Свідоцтва на право заняття

адвокатською діяльністю. Вип.6);

Козак В.Н. Право граждан на необходимую оборону. –

Саратов, 1972.-163 с.;

Коржанский Н.И. Очерки теории уголовного права –

Волгоград, 1992-С. 75–90;

Коржанський М.Й. Кримінальне право і законодавство

України. Частина Загальна. Курс лекцій. – К.: Атіка, 2001.

– 432 с.;

Коржанський М.Й. Нариси уголовного права. – К.: ТОВ

«Генеза», 1999. – 208 с.;

Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна

частина: Підруч.для студ. юрид. вузів і фак. – К.: А.С.К.,

2001. – 352 с. – (Економіка.Фінанси. Право);

Михайленко П.П. Уголовное право Украины. Общая

часть. – К.: Ред.-изд. отдел МВД Украины. – 260 с.;

Михайлов М.П. Право граждан на необхомую оборону. –

М.: Госюриздат, 1962. – 29 с.;

Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя

необходимость по советскому уголовному праву. – М.:

Госюриздат. – 181 с.;

Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна

частина: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової

літератури, 2007. -264 с.;

Тишкевич И.С. Оборона от нападения преступника. –

Минск: Изд-во БГУ, 1972. – 136 с.;

Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой

обороны. – М.: Юрид. лит., 1969. – 192 с.;

Ткаченко В.И. Необходимая оборона по уголовному

праву. – М.: Юрид.лит., 1979. – 119 с.;

Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина:

Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної

літератури», 2004. – 362 с.



2.2.1.

13

Особливості кваліфікації злочинів


Поняття кваліфікації злочинів.

Кваліфікація повторних злочинів.

Кваліфікація сукупних злочинів.

Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-

правових норм.

Кваліфікація групових злочинів.

Кваліфікація злочинів при помилках злочинця.

Кваліфікація окремих видів злочинів.

Мета курсу – виробити або розвинути вміння і навички судді щодо

кваліфікації злочинів.


- удосконалить навички, необхідні судді для кваліфікації

злочинів;

- знатиме особливості кваліфікації окремих видів

злочинів.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу


модератор


2

кандидати

на посаду

судді

лекція


робота в

групах


експертна

оцінка




закладу

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня

2010 року № 7 «Про практику застосування судами

кримінального законодавства про повторність, сукупність і

рецидив злочинів та їх правові наслідки»;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня

2009 р. № 16 «Про внесення змін та доповнень до постанови

Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року

№ 4 “Про судову практику в справах про злочини у сфері

обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх

аналогів або прекурсорів”;


листопада 2009 р. № 10 «Про судову практику у справах про

злочини проти власності»;


2009 р. № 7 «Про практику застосування судами України

законодавства у справах про злочини проти безпеки

виробництва»;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня

2008 р. № 5 «Про судову практику у справах про злочини

проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня

2006 р. № 10 «Про судову практику у справах про

хуліганство»;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня

2005 р. № 5 «Про практику застосування судами

законодавства про кримінальну відповідальність за

легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним

шляхом».



2.2.1.

14 Розгляд злочинів проти особи


Кваліфікація вбивств: загальні положення.

Особливості розгляду окремих видів злочинів проти

особи:

умисне вбивство; умисне вбивство при обтяжуючих

обставинах; умисне вбивство, вчинене у стані

фізіологічного афекту; умисне вбивство матір’ю

своєї новонародженої дитини; вбивство при

перевищенні меж необхідної оборони;

тілесні ушкодження, їх види;

статеві злочини.

Мета курсу – виробити або розвинути вміння і навички розгляду

злочинів проти особи.


- удосконалить навички кваліфікації злочинів проти особи;

- набуде навичок розгляду справ про злочини проти особи.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу


модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семіна

р

(тренін

г)


робота в групах


експертна

оцінка

кейс-стаді



лютого 2003 р. № 2 «Про судову практику у справах про

необхідну оборону»

Постанова від 26 квітня 2002 р. № 1 «Про судову практику

в справах про злочини проти життя та здоров’я особи»;


травня 2008 р. № 5 «Про судову практику у справах про

злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості

особи».

Конвенція ООН про запобігання та покарання злочинів

проти осіб, які користуються міжнародним захистом від

14.12.1973;

Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких,

нелюдських або таких, що принижують гідність, видів

поводження і покарання від 10.12.1984;

Гуторова Н. О. Характер та ступінь участі у вчиненні

злочину

як обставини, що впливають на призначення покарання

співучасникам // Судова практика, № 1-2, 2012;

Прилуцький П. В. Поняття доказів у кримінальному

процесі України . Судова практика, № 1-2, 2012.



2.2.1.

15 Розгляд злочинів проти власності


Кваліфікація злочинів проти власності.

Особливості розгляду справ про злочини проти

власності.

Мета курсу – виробити вміння і навички майбутнього судді щодо

розгляду злочинів проти власності.


- удосконалить навички кваліфікації злочинів проти власності;

- набуде навичок розгляду справ про злочини проти власності.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу


модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семіна

р

(тренін

г)


робота у

групах


кейс-стаді



листопада 2009 р. № 10 «Про судову практику у справах

про злочини проти власності»

Міщено С.М., Антощук В.В. Практика розгляду судами

справ

про злочини проти власності [Електронний ресурс].-

Режим доступу:

www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/3AF3A5E49BE5A700C2

25757F004BAE1C?OpenDocument&CollapseView&Restrict

ToCategory=3AF3A5E49BE5A700C225757F004BAE1C&C

ount=500&;

Сушко О.О., Морозов А.В. Узагальнення судової

практики розгляду кримінальних справ про злочини

проти власності за 2011 рік [Електронний ресурс].-

Режим доступу: //www.court.gov.ua/sud0211/analiz/15195/;

Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності:

Навч.посібник.- Х.,1996.- 112 c.



2.2.1.16

Розгляд злочинів у сфері господарської діяльності


Кваліфікація злочині у сфері господарської

діяльності.

Особливості кримінального провадження у справах

про злочини у сфері господарської діяльності.

Призначення покарання за злочини у сфері

господарської діяльності.


правильного розгляду справ про злочини у сфері господарської



- удосконалить навички кваліфікації злочинів у сфері господарської

діяльності;- набуде навичок розгляду справ про злочини у сфері

господарської діяльності;

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


робота у

групах


кейс-стаді

суддя-

викладач


квітня 2003 р. № 3 «Про практику застосування судами

законодавства про відповідальність за окремі злочини у

сфері господарської діяльності»;


жовтня 2004 р. № 15 «Про деякі питання застосування

законодавства про відповідальність за ухилення від

сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів»;


квітня 2005 р. № 5 «Про практику застосування судами

законодавства про кримінальну відповідальність за

легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним

шляхом»;

Шаповалова О.А. Виправні роботи за злочини у сфері

господарської діяльності: проблеми вдосконалення

законодавства та практики його застосування //

Кримінальний кодекс України 2001 р. : проблеми

застосування і перспективи удосконалення: матер.

міжнародн. наук.-практ. конференції (7 – 8 квітня 2006 р.,

м. Львів): у 2 ч. – Львів: Львівський державний

університет внутрішніх справ, 2006. – Ч. 2. – С. 232 – 235;

Шаповалова О.А. Штраф як вид покарання за злочини у

сфері господарської діяльності // Питання боротьби зі

злочинністю. Збірник наукових праць. Випуск 11. – Х.:

вид-во «Кроссроуд», 2006. – с. 56-61;

Шаповалова О.А. Проблеми оптимізації кримінальних

покарань за злочини у сфері господарської діяльності //

Відповідальність за злочини у сфері господарської

діяльності: матер. наук.-практ. конференції (м. Харків, 5-6

жовтня 2006 р.). – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2006. – С. 33-

36;

Шаповалова О.А. Гуманізація кримінального покарання

за злочини у сфері господарської діяльності // Вісник

Центру суддівських студій – 2006. – № 9 – С. 16-18;

Шаповалова О.А. Диференціація кримінальної

відповідальності за злочини у сфері господарської

діяльності за допомогою санкцій статей // Науково-

практичний журнал «Судова апеляція». – 2009. – № 1 –

С. 33-36;

Шаповалова О.А. Диференціація кримінальної

відповідальності за злочини у сфері господарської

діяльності за допомогою кваліфікуючих ознак // «Вісник

Верховного Суду України». – 2009. – № 6 – С. 24-28.



2.2.1.17

Розгляд злочинів у сфері службової діяльності


Кваліфікація злочинів у сфері службової


Особливості кримінального провадження у

справах про злочини у сфері службової


Мета курсу –– виробити або розвинути вміння і навички судді щодо

розгляду справ про злочини у сфері службової діяльності.


- удосконалить навички кваліфікації злочинів у сфері службової

діяльності;

- набуде навичок розгляду справ про злочини у сфері службової


Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу


модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


робота у

групах


кейс-стаді



грудня 2003 р. № 15 «Про судову практику у справах

про перевищення влади або службових повноважень»;

Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції

від 16.09.2010;

Закон України «Про засади запобігання і протидії

корупції» від 07.04.2011;

Лист Мін'юсту України від 12.10.2011 Щодо роз'яснень

положень Закону України "Про засади запобігання і

протидії корупції";

Ахтирська Н.М. Особливості методології судового

пізнання у справах, пов’язаних із корупцією // «Віче»,

№ 6, 2012. – С. 2-4;

Бантишев О. Відповідальність за злочини в сфері

службової діяльності // Юстініан, 2003, № 7.-C. 17-23.



2.2.1.18

Розгляд інших видів злочинів


Особливості кваліфікації окремих видів злочинів.

Особливості кримінального провадження у

справах про окремі види злочинів.


розгляду окремих видів злочинів.


- удосконалить навички кваліфікації окремих видів злочинів;

- набуде навичок розгляду справ про окремі види злочинів.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


робота у

групах


експертна

оцінка

суддя-

викладач

викладач

вищого


закладу


грудня 2005 р. № 14 (Із змінами, внесеними згідно з

постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від

19 грудня 2008 р.) «Про практику застосування судами

України законодавства у справах про деякі злочини проти

безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а

також про адміністративні правопорушення на

транспорті»;

Постанова від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову

практику в справах про викрадення та інше незаконне

кейс-стаді

поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими

речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними

матеріалами»;

Постанова від 26 квітня 2002 р. № 4 (Із змінами,

внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного

Суду України від 18 грудня 2009 р. № 16 «Про судову

практику в справах про злочини у сфері обігу

наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів

або прекурсорів»;

Постанова від 3 березня 2000 р. № 3 «Про внесення змін і

доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду

України від 2 липня 1976 р. № 4 “Про питання, що

виникли в судовій практиці в справах про знищення та

пошкодження державного і колективного майна шляхом

підпалу або внаслідок порушення правил пожежної

безпеки (зі змінами, внесеними постановами Пленуму від

22 грудня1978 р. №9, від 6 липня 1979 р. №6, від 4 червня

1993 р. №3 та від 3 грудня 1997 р. №12);


грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про

злочини та інші правопорушення проти довкілля»;


грудня 2006 р. № 10 «Про судову практику у справах про

хуліганство».



2.2.1.19

Кримінальне провадження щодо неповнолітніх


Порядок кримінального провадження щодо

неповнолітніх.

Обставини, що підлягають встановленню у

кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.

Комплексна психолого-психіатрична і

психологічна експертиза неповнолітнього

підозрюваного чи обвинуваченого.

Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного

чи обвинуваченого.

Допит неповнолітнього підозрюваного чи

обвинуваченого.

Участь законного представника, педагога,

психолога або лікаря в допиті неповнолітнього

підозрюваного чи обвинуваченого.

Застосування до неповнолітнього

Мета курсу – виробити, закріпити та розвинути вміння і навички

розгляду справ щодо неповнолітніх


- знатиме порядок кримінального провадження щодо

неповнолітніх та обставини, що підлягають встановленню;

- підвищить обізнаність щодо особливостей виклику та

допиту неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого;

- знатиме форми використання спеціальних знань у даній

категорії справ та набуде навичок оцінки результатів їх

застосування;

- вмітиме застосовувати до неповнолітнього запобіжні

заходи;

- набуде навичок застосування до неповнолітніх

примусових заходів виховного характеру.

підозрюваного,обвинуваченого запобіжного

заходу.

Передання неповнолітнього підозрюваного чи

обвинуваченого під нагляд.

Виділення в окреме провадження щодо

кримінального правопорушення, вчиненого

неповнолітнім.

Тимчасове видалення неповнолітнього

обвинуваченого із зали судового засідання.

Участь у судовому розгляді представників служби

у справах дітей та кримінальної міліції у справах

дітей.

Порядок застосування до неповнолітнього

обвинуваченого примусових заходів виховного

характеру.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


кандидати

суддя у

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (Глава 38); Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо

2 на посаду

судді

семінар

(тренінг)


робота у

малих

групах,


відставці

національний

експерт

викладач

вищого


закладу

неповнолітніх в Україні, затв. Указом Президента України від 24.05.2011 № 597/2011 // www.rada.gov.ua; Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ про практику розгляду судами кримінальних справ щодо неповнолітніх // www.court.gov.ua; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру»// www.court.gov.ua; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 р. № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»// www.court.gov.ua; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»// www.court.gov.ua; Положення про судових вихователів, затв. наказом Верховного Суду, Мін'юсту України, Міносвіти від 15.11.1995 № 478/63/7/5.// www.rada.gov.ua; Порядок медичного обслуговування дітей у притулках для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей та схеми обстеження їх у лікувально-профілактичних закладах, затв. наказом Мінсім'ямолодьспорту України, МОЗ України від 28.09.2006 № 3297/645 // www.rada.gov.ua; Рекомендація N Rec (2003) 20 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про нові підходи до злочинності серед неповнолітніх і про значення правосуддя у справах неповнолітніх" від 24.09.2003 // www.rada.gov.ua;

Ахтирська Н.М., Суслова О.І., Лазаренко О.О. Захист прав

http://www.rada.gov.ua/



жінок та дітей судовими та правоохоронними органами в Україні: методичні рекомендації. К.: Тютюкін, 2010. – 336 с.; Ахтирська Н.М., Кочемировська О.О., Христова Г.О. Розгляд справ стосовно жорстокого поводження з дітьми судами України: аналіз законодавства та практики його застосування: навчальний посібник для практичних працівників. К.: ТОВ «К.І.С.», 2010 .- 124 с.; Ахтирська Н.М. Моніторинг судової практики у справах, пов’язаних з насильством щодо дітей та жінок. К. : Тютюкін, 2011. – 108 с.



2.2.1.20 Особливості розгляду кримінальних справ щодо застосування

примусових заходів медичного характеру


Поняття та мета застосування примусових заходів

медичного характеру.

Особи, до яких застосовуються примусові заходи

медичного характеру.

Види примусових заходів медичного характеру.

Продовження, зміна або припинення застосування

примусових заходів медичного характеру.

Права особи, яка бере участь у кримінальному

провадженні щодо застосування примусових

заходів медичного характеру.

Участь захисника у кримінальному провадженні

щодо застосування примусових заходів медичного

характеру.


розгляду справ щодо застосування примусових заходів медичного

характеру.


- знатиме види примусових заходів медичного характеру;

- вмітиме застосовувати їх у судовій практиці;

- знатиме особливості розгляду справ щодо застосування

примусових заходів медичного характеру.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


робота у

малих

групах,


суддя-

викладач

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року N 2341-III; Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».



2.2.1.21

Вибір санкції і призначення покарання


Загальні засади призначення покарання.

Обставини, які пом’якшують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання.

Призначення покарання за незакінчений злочин.

Призначення більш м’якого покарання, ніж

передбачено законом.

Призначення покарання за сукупністю злочинів.

Призначення покарання за сукупністю вироків.

Правила складання покарань.

Обчислення строків покарання.

Мета курсу – підвищити обізнаність кандидатів на посаду судді щодо

призначення покарання.


- знатиме загальні засади призначення покарання;

- знатиме обставини, які пом’якшують покарання;

- знатиме обставини, які обтяжують покарання;

- знатиме вмітиме обґрунтовувати обрану міру покарання.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


«Про практику призначення судами кримінального

2 кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


презентації,

кейс-стаді

суддя-

викладач

покарання» Постанова Пленуму Верховного Суду

України від 24 жовтня 2003 р. № 7 (Із змінами, внесеними

згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України

№ 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та

№ 11 від 6 листопада 2009 р.);


грудня 2004 р. № 18 «Про внесення змін до постанови

Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р.

№ 7 “Про практику призначення судами кримінального

покарання”;

Гуторова Н.О., Шаповалова О.А. Конфіскація майна за

кримінальним правом України: проблеми та перспективи

// Юридичний журнал «Право України». – 2010. – № 9 –

с. 56-65.



2.2.1.21

Закриття кримінального провадження


Закриття кримінального провадження у разі

набрання чинності законом, яким скасована

кримінальна відповідальність за діяння, вчинене

особою.

Закриття кримінального провадження у разі смерті

помер підозрюваного, обвинуваченого, крім

випадків, якщо провадження є необхідним для

реабілітації померлого.

Закінчення кримінального провадження, якщо

існує вирок по тому самому обвинуваченню, що

набрав законної сили, або постановлена ухвала

суду про закриття кримінального провадження по

тому самому обвинуваченню.

Закриття кримінального провадження, якщо

потерпілий, а у випадках, передбачених законом,

його представник відмовився від обвинувачення у

кримінальному провадженні у формі приватного

обвинувачення.

Мета курсу – підвищити обізнаність кандидата на посаду судді щодо

закриття кримінального провадження.


- знатиме підстави закриття кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження стосовно

кримінального правопорушення, щодо якого не

отримано згоди держави, яка видала особу.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


робота у

малих

групах,


суддя-

викладач





2.2.1.22 Постановлення вироку (судові рішення та вимоги до них)


Види судових рішень у кримінальному


Законність, обґрунтованість і вмотивованість

судових рішень.

Порядок ухвалення судових рішень.

Вироки та їх види.

Вимоги, що ставляться до виправдувальних

вироків.

Вимоги, що ставляться до обвинувальних вироків.

Зміст вироку.

Ухвалення судового рішення і окрема думка судді.

Проголошення судового рішення.

Виправлення описок і очевидних арифметичних

помилок у судовому рішенні.


постановлення вироку (обвинувального та виправдувального).


- знати види судових рішень у кримінальному провадженні;

- знати порядок ухвалення судових рішень;

- знати структуру судових рішень;

- знати види вироків та вимоги, що ставляться до їх

структури та змісту.

Роз’яснення судового рішення.

Вирок на підставі угоди.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

лекція


робота у

малих

групах,


суддя-

викладач

викладач

вищого


закладу


квітня 2012 року № 4651-VI;.


березня 2008 р. № 3 «Про практику винесення судами

окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах».



2.2.1.23

Вирішення судом питань виконання вироку, ухвали


Набрання судовим рішенням законної сили.

Наслідки набрання судовим рішенням законної

сили.

Порядок виконання судових рішень у

кримінальному провадженні.

Звернення судового рішення до виконання.

Відстрочка виконання вироку.

Питання, які вирішуються судом під час

виконання вироків.

Питання, які вирішуються судом після виконання

вироку.

Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із

виконанням вироку.

Зарахування у строк відбування покарання часу

перебування засудженого в лікувальній установі.

Мета курсу – поглибити знання щодо вирішення судом питань

виконання вироку, ухвали.


- поглибить свої знання щодо вирішення судом питань виконання

вироку, ухвали;

- знатиме питання, які вирішуються судом під час виконання

вироків;

- знатиме порядок звернення судового рішення до виконання.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

лекція

або

семінар

(тренінг)


кейс-стаді,

робота у

групах,

презентація,

експертна

оцінка

суддя-

викладач

викладач

вищого


закладу





2.2.1.24

Роль суду у вирішенні питань міжнародного співробітництва в

кримінальних справах


Законодавство, що регулює міжнародне

співробітництво під час кримінального

провадження.

Доказова сила офіційних документів.

Видача осіб, які вчинили кримінальне

правопорушення (екстрадиція).

Кримінальне провадження у порядку

перейняття.

Визнання та виконання вироків судів іноземних

держав та передача засуджених осіб.

Мета курсу – виробити чітке уявлення про засади міжнародного

співробітництва у кримінальному провадженні та механізм реалізації

конвенційних угод.


- орієнтуватиметься в системі міжнародних правових угод, які

стосуються міжнародного співробітництва у кримінальному

провадженні;

- вмітиме застосовувати конвенційні вимоги у кримінальному

провадженні щодо оцінки доказів тощо.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу


модератор


4

кандидати

лекція




жовтня 2004 р. № 16 «Про деякі питання застосування

на посаду

судді

або

семінар

(тренінг)

кейс-стаді

робота у

групах


експертна

оцінка



закладу

законодавства, яке регулює порядок і строки

затримання (арешту) осіб при вирішенні питань,

пов’язаних з їх екстрадицією»;

Міжнародні Конвенції та Угоди:

Європейська конвенція про взаємну допомогу у

кримінальних справах від 20.04.1959;

Європейська конвенція про видачу правопорушників

від 13.12.1957;

Європейська конвенція про передачу провадження у

кримінальних справах від 15.05.1972 № ETS N 73;

Конвенція про передачу засуджених осіб від 21.03.1983;

Конвенція про відмивання, пошук, арешт та

конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом від

16.05.2005;

Європейська конвенція про міжнародну дійсність

кримінальних вироків від 28.05.1970;

Конвенція про правову допомогу та правові відносини у

цивільних, сімейних та кримінальних справах країн

СНД від 07.10.2002.


2.2.2. СУДОЧИНСТВО У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

2.2.2.1

Розуміння справ про адміністративні правопорушення як кримінальних

справ у світлі Конвенції про захист прав людини і основоположних

свобод та практики Європейського суду з прав людини. Застосування

гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції та статтею 2 Протоколу № 7

до Конвенції при розгляді справ про адміністративні правопорушення


«Кримінальне обвинувачення» та

«кримінальне покарання» в сенсі Конвенції.

Практика ЄСПЛ.

Кваліфікація адміністративного арешту та

деяких інших видів покарання за

адміністративне правопорушення як

кримінального покарання. Рішення проти

України.

Недопущення випадків застосування

адміністративного арешту з іншою метою:

порушення статті 5 Конвенції. Справа

«Балицький проти України» та подібні.

Процесуальні права особи в провадженні про

адміністративне правопорушення як

кримінальне. Справи «Надточій проти

України» та «Корнєв і Карпенко проти

Мета курсу – виробити у майбутнього судді розуміння справ про

адміністративні правопорушення як кримінальних у світлі ЄСПЛ та практики

ЄСПЛ та навички застосування конвенційних вимог при розгляді справ про

адміністративні правопорушення.


- знатиме ознаки «кримінального обвинувачення» в сенсі Конвенції;

- розумітиме різницю між «кримінальним покаранням» в сенсі

Конвенції та іншими видами юридичної відповідальності;

- вмітиме застосовувати конвенційні принципи до справ про

адміністративні правопорушення;

- знатиме гарантії, передбачені Конвенцією для осіб, які вчинили

«кримінальне правопорушення»;

- знатиме рішення ЄСПЛ проти України у справах «Гурепка проти

України» та «Надточій проти України»;

- вмітиме застосовувати положення, передбачені Конвенцією, при

розгляді справ про адміністративні правопорушення.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу


модератор

4

кандидати

на посаду

судді

лекція


кейс-стаді

робота у

групах





закладу

України».

Оскарження рішень щодо адміністративних

правопорушень. Вимоги статті 2 протоколу

№ 7. Справа «Гурепка проти України».

Методичні рекомендації


Насамперед важливо зауважити, що дві теми «Розуміння справ про

адміністративні правопорушення як кримінальних справ у світлі

Конвенції…» та «Застосування гарантій, передбачених статтею 6 та ст. 2

Протоколу 7…» доцільно об’єднати з метою досягнення навчальної мети та

комплексного вивчення цієї теми (зокрема, у зв’язку причина-наслідок),

оскільки друга тема (застосування гарантій) є юридичним наслідком першої

(кваліфікації цих справ як кримінальних у сенсі Конвенції), а при їх вивченні

використовуються ті самі рішення ЄСПЛ. Також таке об’єднання дозволить

Джеремі МакБрайд. Європейська конвенція з прав

людини та кримінальний процес. – К.: «К.І.С.», 2010.

– 576 c.;

Банчук О. А., Куйбіда Р. О. Вимоги статті 6

Конвенції про захист прав та основних свобод до

процедури здійснення судочинства. – К.: ІКЦ

«Леста», 2005. – 116 с.;

викладачеві краще розпорядитися навчальним часом.

Насамперед викладачеві варто звернути увагу на відмінність підходів ЄСПЛ

до визначення обвинувачення та покарання як «кримінального» і на

автономне тлумачення цього терміну. Варто навести приклади інших

«автономних» тлумачень термінів («цивільні права і обов’язки», «майно»,

«житло» та ін., які вже вивчені кандидатами).

Також варто зупинитися на ознаках (характеристиках) обвинувачення чи

покарання як «кримінального», з використанням як «класичних»

прецедентних рішень ЄСПЛ, так і справ щодо України. Варто також

запропонувати кілька задач, фабули яких охоплювали б правопорушення, яке

у національному праві кваліфікується як адміністративне, ознак з огляду на

ознаки (найчастіше – суворість санкції) підпадає під «кримінальне»

відповідно до практики ЄСПЛ.

Важливо наголосити юридичні наслідки кваліфікації проступку як

«кримінального», а саме: застосування гарантій, передбачених статтею 6

Конвенції, та ст. 2 Протоколу № 7, не дивлячись на те, наскільки КУпАП

відповідає чи не відповідає цим гарантіям.

Також необхідно наголосити на незаконності практики застосування

адміністративного арешту з метою подальшого пред’явлення особі

обвинувачення у скоєнні іншого злочину.

Головатий С. П. Верховенство права: Монографія: У

3-х кн. – К.: Видавництво «Фенікс», 2006. – LXIV;

1747 с. (бібліографія; додаток: ґлосарій; рез. англ.);

Фулей Т. Окремі аспекти права на справедливий

суд: коментар до справи «Корнєв і Карпенко проти

України» // Юридичний журнал, 2012. № 4 (118). –

С. 127-128;

Фулей Т.І. Конвенція про захист прав людини і

основоположних свобод: національна практика

застосування в кримінальному судочинстві.

Навчально-методичний посібник для суддів. – Київ:

ТОВ «Гештальт Консалтінг Груп» ДП

«Зовнішторгвидав України, 2008 – 82 с.;

Фулей Т.І. Кейс-метод при вивченні Конвенції //

Плекання культури прав людини: національний

досвід. Міжнародний методологічний семінар для

національних суддів-викладачів з ЄКПЛ. – К.: ТОВ

«Гештальт Консалтінг Груп» ДП «Зовнішторгвидав

України, 2008 – С.179-189.



2.2.2.2

Дослідження доказів. Належність та допустимість доказів, їх оцінка у

різних категоріях справ про адміністративні правопорушення.

Розуміння обов’язку доказування та гарантування його дотримання


Поняття та види доказів у справах про

адміністративні правопорушення

Порядок дослідження доказів у справах про


Учасники процесу дослідження доказів у

справах про адміністративні правопорушення

та їх права

Дослідження доказів на предмет їх

допустимості

Дослідження доказів на предмет їх належності

Оцінка доказів в окремих категоріях справ

Розуміння обов’язку доказування та

гарантування його дотримання.

Мета курсу – виробити у майбутнього судді навички оцінки доказів у

справах про адміністративні правопорушення.


- розумітиме, що є доказами у справах про адміністративні

правопорушення;

- вмітиме їх оцінювати;

- вмітиме встановлювати їх належність та допустимість.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,


модератор

4

кандидати

на посаду

судді

практичне

заняття:

кейс-стаді


кейс-стаді


робота


суддя-

викладач

Кодекс України про адміністративні

правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X ;

Узагальнення судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України від 01.01.2004р. «Судова

практика з розгляду адміністративних справ про

деякі правопорушення на транспорті» //

http://court.gov.ua;

Узагальнення судової практики щодо порядку

розгляду справ про адміністративні правопорушення

за 2011 рік // http://court.gov.ua1;

Адміністративне право України : [навчальний

посібник]: [у 2-х томах] / [Галунько В.В., Олефір В.І.,

Пихтін М.П. та ін.] ; за заг. ред. В.В. Галунька. –

Херсон : ХМД, 2011. – Т. : Загальне адміністративне

право. – 320 с.;

Адміністративне право України : [підручник] /

[Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В., Зима

О. Т., Зуй В. В.] ; за ред. Ю.П. Битяк. – К. : Юрінком

Інтер, 2005. – 544 с.;

Адміністративне право України : [підручник] / за заг.

ред. Т.О. Коломоєць. – К. : Істина, 2011. – 480 с.;

Адміністративне право України в сучасних умовах

(виклики початку ХХI століття) : [монографія] / [В.

В. Галунько, В. І. Олефір, М. П. Пихтін, О. О.

Онищук, Ю. В. Гридасов, М. М. Новіков, У. О.

Палієнко, І. А. Дьомін, О. М. Єщук] ; за заг. ред. В.В.

Галунька. – Херсон : ВАТ Херсонська міська

друкарня, 2010. – 376 с.;

Адміністративне право України. Академічний курс :

[підручник] : [у двох томах] : / гол. ред. колегія: В.Б.

Авер’янов. – К. : Т. 1 : Загальна частина. – К. :

Юридична думка, 2004. – 584 с.;

Беньковський С.Ю. Правові засади та принципи

провадження у справах про адміністративні

правопорушення : автореф. дис... канд. юрид. наук :

спец. - 12.00.07 / С.Ю. Беньковський. – Ірпінь, 2009.

– 19 с.;

Адміністративне право України [Підручник для

юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М.

Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. – Харків:

Право, 2000. – 520 с.;

Адміністративне право України: Словник–довідник /

Укладачі: д-р юрид. наук В.К. Шкарупа, канд. юрид.

наук., доц. Ю.А. Ведєрніков, В.П. Підчибій. –

Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС України, 2001. –

196 с.



2.2.2.3

Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ про




адміністративні правопорушення, пов’язані з

порушенням правил користування засобами

автомобільного транспорту та електротранспорту.

Поняття та види доказів у справах про порушення

водієм правил керування транспортним засобом,

правил користування ременями безпеки або

мотошоломами.


експлуатацію водіями транспортних засобів,

ідентифікаційні номери складових частин яких не

відповідають записам у реєстраційних документах.

Особливості провадження у справах про дрібне

хуліганство. Відмінність адміністративного

правопорушення від злочину.

Особливості процесу доказування у справах про

вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного

припису або непроходження корекційної програми.

Мета курсу – сформувати у майбутнього судді навички розгляду справ

про адміністративні правопорушення з урахуванням особливостей

окремих видів правопорушень.


- знатиме особливості розгляду справ про адміністративні

правопорушення, що посягають на власність;


правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і

зв’язку;


правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську

безпеку;

- знатиме особливості розгляду справ, пов’язаних з

насильством у сім’ї

Особливості розгляду справ, пов’язаних зі

стрільбою з вогнепальної, холодної метальної чи

пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу

патронів, споряджених гумовими чи аналогічними

за своїми властивостями метальними снарядами

несмертельної дії в населених пунктах і в не

відведених для цього місцях або з порушенням

установленого порядку. Використання спеціальних

знань

Провадження у справах про порушення

встановлених законодавством вимог пожежної

безпеки.

Особливості розгляду справ про куріння

тютюнових виробів у заборонених місцях.

Особливості розгляду справ про Розпивання пива,

алкогольних, слабоалкогольних напоїв у

заборонених законом місцях або поява у

громадських місцях у п'яному вигляді.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


6

кандидати

на посаду

судді

лекція

і



суддя-

викладач

(загального

суду


грудня 2005 р. № 14 (Із змінами, внесеними згідно з

постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від

19 грудня 2008 р.) «Про практику застосування судами

України законодавства у справах про деякі злочини проти

практичне

заняття

(рольова

гра)

робота у

групах


експертна

оцінка

апеляційної

інстанції)

викладач

вищого


закладу

безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а

також про адміністративні правопорушення на

транспорті»;

Постанова від 3 березня 2000 р. № 3 «Про внесення змін і

доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду

України від 2 липня 1976 р. № 4 “Про питання, що

виникли в судовій практиці в справах про знищення та

пошкодження державного і колективного майна шляхом

підпалу або внаслідок порушення правил пожежної

безпеки (зі змінами, внесеними постановами Пленуму від

22 грудня1978 р. №9, від 6 липня 1979 р. №6, від 4 червня

1993 р. №3 та від 3 грудня 1997 р. №12);

«Про судову практику у справах про хуліганство».


грудня 2006 р. № 10;

Гуторова Н.О., Шаповалова О.А. Проблеми кримінальної

відповідальності за економічне насильство в сім’ї // Права

людини в діяльності органів внутрішніх справ України:

матеріали науково-практичної конференції (м. Євпаторія,

11-13 травня 2006 р.). – Титул, 2006. – с. 140-143.



2.2.2.4

Особливості розгляду і вирішення справ про корупційні

правопорушення


Сутність адміністративних корупційних

правопорушень та їх види.

Відмежування корупційних правопорушень від

злочинів.

Особливості провадження у справах щодо

адміністративних корупційних правопорушень.

Учасники провадження у справах про


Вимоги до протоколу про адміністративне


Порядок направлення судом протоколу для

належного оформлення

Строки розгляду справ про адміністративні


Особливості розгляду справ про порушення

обмежень щодо використання службового

Мета курсу – виробити або розвинути у майбутнього судді вміння і

навички розгляду справ про корупційні правопорушення.


- вмітиме правильно визначати склад корупційного

правопорушення, за яке настає адміністративна відповідальність;

- знатиме вимоги, які ставляться до протоколу про корупційне

правопорушення;

- знатиме строки притягнення до адміністративної

відповідальності за корупційні правопорушення.

становища.

Особливості розгляду справ про пропозицію або

надання неправомірної вигоди.


обмежень щодо сумісництва та суміщення з

іншими видами діяльності.


встановлених законом обмежень щодо одержання

дарунка (пожертви).

Особливості розгляду справ про порушення вимог

фінансового контролю.

Особливості розгляду справ про порушення вимог

щодо повідомлення про конфлікт інтересів.

Особливості розгляду справ про незаконне

використання інформації, що стала відома особі у

зв'язку з виконанням службових повноважень.

Особливості розгляду справ про невжиття заходів

щодо протидії корупції.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2 кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


кейс-стаді


робота


суддя-

викладач

Закон України «Про засади запобігання та протидії

корупції» від 13.04.2011р.;


квітня 2002 р. № 5 «Про судову практику у справах про

хабарництво»;

Ахтирська Н.М. Особливості методології судового

пізнання у справах, пов’язаних із корупцією // «Віче», №

6, 2012. – С. 2-4;

Ахтирська Н.М. Спеціальні знання при формуванні

доказової бази у справах, пов’язаних з корупцією:

усталена практика та новації // «Судова апеляція», № 1

(26), 2012. – С.54-59.



2.2.2.5

Особливості розгляду і вирішення справ про порушення митних

правил


Поняття порушення митних правил.

Види порушень митних правил.

Визначення предмету доказування у

адміністративних справах про порушення митних

правил.

Особливості оцінки доказів у справах про

порушення митних правил.

Застосування конфіскації при постановленні

рішення у адміністративних справах про порушення

митних правил.

Строки розгляду справ про порушення митних

правил

Мета курсу – виробити у майбутнього судді вміння і навички щодо

особливостей розгляду справ про порушення митних правил.


- знатиме алгоритм визначення предмету доказування в

адміністративній справі про порушення митних правил;

- розвине навички щодо правильного розподілу тягаря

доказування;

- знатиме, коли і на що спрямовувати ініціативу під час збору

і дослідження доказів;

- вмітиме складати постанову у справі про порушення митних

правил.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


кейс-стаді

робота у

групах


експертна

оцінка

суддя-

викладач

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI;


2005 р. № 8 (Із змінами, внесеними згідно з постановою

Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 2008

р.) «Про судову практику у справах про контрабанду та

порушення митних правил».



2.2.2.6

Вибір санкції і призначення адміністративного стягнення.

Мотивування рішення (постанови)


Види адміністративних стягнень: 1) попередження;

2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став

знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом

адміністративного правопорушення; 4) конфіскація:

предмета, який став знаряддям вчинення або

безпосереднім об'єктом адміністративного

правопорушення; грошей, одержаних внаслідок

вчинення адміністративного правопорушення; 5)

позбавлення спеціального права, наданого даному

громадянинові (права керування транспортними

засобами, права полювання); 5-1) громадські

роботи; 6) виправні роботи; 7) адміністративний

арешт.

Інші види адміністративних стягнень, передбачені

законами України.

Заходи впливу, що застосовуються до

неповнолітніх.

Основні і додаткові адміністративні стягнення.

Мета курсу – виробити або розвинути вміння і навички судді щодо

вибору санкції і призначення адміністративного стягнення при

розгляді справи про адміністративні правопорушення.


- вмітиме вибирати санкції і призначати адміністративне

стягнення;

- навчиться складати рішення та належним чином його

мотивувати.

Загальні правила накладення стягнення за

адміністративне правопорушення.

Обставини, що пом'якшують відповідальність за


Обставини, що обтяжують відповідальність за


Накладення адміністративних стягнень при

вчиненні кількох адміністративних правопорушень.

Обчислення строків адміністративного стягнення.

Строки накладення адміністративного стягнення.

Строк, після закінчення якого особа вважається

такою, що не була піддана адміністративному

стягненню.

Кількість

годин

Аудиторія

Форма

курсу

Методи

тренінгу

Тренер,

лектор,

модератор


2

кандидати

на посаду

судді

семінар

(тренінг)


кейс-стаді

робота в

групах

суддя-

викладач

Кодекс України про адміністративні правопорушення від

07.12.1984 № 8073-X;

Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про

адміністративні правопорушення : Дис... канд. наук:

12.00.07 - 1999;

Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за

законодавством України: Навчальний посібник. – К., 1995.

– 58 с.;


Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні:

Навчальний посібник. – Х., 1998. – 75 с.

2.2.КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО ТА СУДОЧИНСТВО У...

Documents