4 8 2 0 1 0 3 0 8 0 0 3 9

USD 799.3000     EUR 1100.4762      RUB 2.5022     /    AU 107645.73      AG 1783.24      PT 116857.66       PD 59387.99КУРСИ�ВАЛЮТ/БАНКІВСЬКІ�МЕТАЛИ��встановлені�Національним�банком�України з�30�жовтня�2013�року

за 100 доларів США за 100 євро за 10  рублів за 10 тройських унцій

13ЧЕТВЕР, 31�ЖОВТНЯ�2013�РОКУ ЦІНА ДОГОВІРНА №200 (5086)

ГАЗЕТА ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИЗАСНОВАНА В 1990 РОЦІ www.ukurier.gov.ua

СПЕЦІАЛ

ЬНИЙ

ВИПУСК

Угода про асоціацію,яку планується підписати під чассаміту «Східного партнерства»у Вільнюсі наприкінці листопада,виведе державні інституціїта вітчизняну економікуна якісно новий рівень,бо передбачає безпрецедентніперетворення та модернізацію

Європейська інтеграція зробить Україну кращою

Міністр закордонних справ України Леонід Кожара про вигоди нашої держави від Угоди про асоціацію з ЄС 3Вітчизняна дипломатія на передовій інтеграції 4Європейські політики обіцяють підтримку 5Практичні аспекти угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС 6,7

Аграріям боятися нічого 8Як допомогти бізнесу 9Журналісти переконані: Європа повинна об’єднуватися 10Європейський Союз — не Митний 11

У нОМЕРІ:

«Важливим підсумком розвитку

України станепідписання Угоди

про асоціацію зЄвропейським Союзом

під час Вільнюськогосаміту «Східного

партнерства» 28—29листопада 2013

року. Цей документ— не просто декларація щодозапочаткування якісно нового

рівня відносин між Україною та ЄС.Для України це, передусім, —

детальна програма перетворень вусіх сферах життя нашої держави

відповідно до європейськихстандартів, дорожня карта

нашого зближення з ЄвропейськимСоюзом, інструмент консолідації

європейських цінностей». Президент про євроінтеграційні прагнення нашої державипід час презентації інвестиційних можливостей України врамках шостого Світового економічного симпозіуму у США

ВІКТОР ЯНУКОВИЧ:

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр2

Вадим ПРОЦИШИН, «Урядовий кур’єр»

Оприлюднене днями черговедослідження Світового банку

Doing Business, в якому Українапіднялася на 28 позицій, засвідчи-ло, що реформи, започаткованітри роки тому, дають позитивнийрезультат. Значне просуваннясходинками рейтингу також маєстати позитивним сигналом дляєвропейських партнерів у розрізіВільнюського саміту. Адже Угодапро асоціацію — це не лише полі-тичні, а й економічні зобов’язання,які, виходячи з оцінок експертівСвітового банку, ми виконуємо.

«Прогрес України — це не само-оцінка, а оцінка об’єктивних спос-терігачів. Одразу хочу наголоси-ти, що підвищення рейтингу не єдля уряду самоціллю. Перетво-рення, які ми здійснюємо останнітри роки, покликані модернізува-ти життя країни, зробити Українубільш конкурентною, а життя лю-дей — більш якісним. Це мета на-шої економічної політики. І з огля-ду на таку логіку ми краще, ніжбудь-хто, усвідомлюємо, що зро-бити треба ще дуже багато, і зупи-нятися на шляху перетворень мине маємо права», — заявивПрем’єр-міністр Микола Азаров.

Задіяти головнийресурс

За словами глави уряду, поприістотний і динамічний прогрес задеякими напрямами залишають-ся сфери, де перетворення покищо «пробуксовують». Так, остан-нє дослідження зафіксувало на18% більше реформ у країнах,які досліджувалися, ніж торік.Унаслідок такої порівняльної ба-зи в окремих сферах відбуваєть-ся лише збереження позицій Ук-раїни.

«Йдеться про отримання до-ступу до електричної мережі, деУкраїна посідає не кращі місця,захист інвесторів, а також про-цедури міжнародної торгівлі,сфера банкрутства. В будь-яко-му разі, це — серйозний сигналдля нас щодо того, яким сферам

треба приділити особливу ува-гу», — зауважив глава уряду.

Погіршення позицій у цих сфе-рах можна пояснити особливостя-ми методології складання рейтин-гів, проте, як завив Прем’єр, в Ук-раїні справді залишаються про-блеми з монополізацією регіо-нальних енергоринків і свавілляменергорозподільчих компаній, збезумовним захистом прав інвес-торів, з корупцією і некомпетен-тністю чиновників: «Ці проблемитреба продовжувати усувати. Рі-шуче усувати».

Також Микола Азаров звернувувагу керівників державних і міс-цевих органів влади на те, що вУкраїні досі повністю не задіянийодин із головних ресурсів еконо-мічного розвитку. «Це — довіраінвесторів. Отримайте довіру ін-вестора — і країна отримає еконо-мічний прогрес. Тому ми зо-бов’язані продовжити дерегуля-цію і створення найбільш сприят-ливого інвестиційного клімату вдержаві. Це обов’язково (як ми пе-реконалися, навіть у короткостро-ковій перспективі) скоротить поледля корупції, свавілля в економіч-

них відносинах і водночас вивіль-нить енергію підприємливих, ус-пішних учасників ринку», —впевнений Прем’єр.

Практична робота у цих напря-мах має зосередитися на створен-ні законопроектів, що ефективнозахищатимуть право власності.«Україна має бути визнана яккраїна, в якій навіть помислитивідібрати чужу власність буде не-можливо ні за яких умов. Пере-ступити через чиєсь право влас-ності має бути так само неможли-во, як довільно змінити Конститу-цію держави. Посягнути на чужувласність має бути так само небез-печно, як стрибати без парашу-та», — заявив Микола Азаров.

Ще один напрям — розробказаконодавчої бази та практикивільного та рівного доступу докредитних, енергетичних, матері-альних та інших ресурсів. Крімтого, необхідно продовжити вдос-коналення податкових, митних,дозвільних процедур і ліцензу-вання. Прем’єр підкреслив, що всярегуляторна система повинна ста-ти виключно ризикоорієнтованою.«Будь-які перевірки і дозвільні

обмеження мають бути на 200%обґрунтовані і виправдані. А по-милки контролюючих органів —безумовно і жорстко покарані,щоб не кортіло довільно обмежу-вати економічні свободи», — ска-зав глава уряду.

У зв’язку з цим він поставив ви-могу до Міністерства економічно-го розвитку та торгівлі, Міністер-ства доходів і зборів, Міністерствавнутрішніх справ, Держпідприєм-ництва системно і постійно пра-цювати в цьому напрямі.

Цифрова інтеграція

Окрему увагу Микола Азаровприділив питанню подальшогорозвитку галузі інформаційнихтехнологій. Він нагадав, що на од-ному з останніх засідань Європей-ської Ради визнано нагальну необ-хідність створення комплексногоєдиного цифрового і телекомуні-каційного ринку ЄвропейськогоСоюзу та наголошено на важли-вості інвестування в цифрову еко-номіку, у впровадження новітніхтехнологій та відповідну інфрас-труктуру.

«Чому я привертаю до цьогоувагу? По-перше, тому що роботана ринку цифрових технологійЄС, який динамічно модернізуєть-

ся — це вже не мрія, а найближчаперспектива для українськихкомпаній. По-друге, тому що ук-раїнська IT-галузь уже зараз маєпевні лідерські позиції у світі. По-третє, тому що, можливо, ми ви-переджаємо країни Євросоюзущодо створення стимулюючогорежиму для галузі цифрових тех-нологій. Треба усвідомити, що лі-дерство — це не даність, а постій-на робота на випередження», —сказав Прем’єр.

На його переконання, успіх ок-ремих українських компаній іпроектів в ІТ-галузі нині легко по-глинається консолідованим євро-пейським ринком. Тож настав часрозпочати роботу над створеннямукраїнської ринкової платформицифрової індустрії, яка об’єднаєунікальні товарні пропозиції віт-чизняних виробників, перспек-тивні розробки, конкурентні ідеї,найкращі практики менеджментуцифрових технологій.

«Доручаю Мінекономрозвиткута Держінформнауки із залучен-ням учасників ринку IT-техноло-гій розпочати розробку стратегіч-ного проекту інтеграції у ринокцифрових технологій Європей-ського Союзу і подати його на роз-гляд уряду вже до кінця цього ро-ку», — поставив завданняПрем’єр.

Зупинятися на шляху перетворень ми не маємо праваЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ. Глава уряду вимагає посилити роботу над поліпшеннямінвестиційного клімату та бізнес-середовища

✔ Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про передачу об’єктівправа державної та комунальної власності» (щодо повноважень з при-йняття рішення про передачу нерухомого майна з державної у комунальнувласність для подальшого розміщення дошкільних навчальних закладів)(проект Закону);

✔ Про призначення стипендій Президента України переможцям ІІІ Між-народного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської моло-ді імені Тараса Шевченка (проект указу Президента);

✔ Про призначення грантів Президента України для обдарованої молодіна 2014 рік (проект розпорядження Президента);

✔ Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції здержавного бюджету міському бюджету м. Дніпропетровська на завер-шення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську (постанова Кабі-нету Міністрів);

✔ Про затвердження скоригованого проекту «Будівництво сучасного лі-кувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованоїлікарні «Охматдит» по вул. Чорновола, 28/1 у Шевченківському районі м.Києва» (розпорядження уряду).

ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ

НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

Україна та Європа вже мають вдалі приклади спільних інвестиційнихпроектів

Фот

о з

сайт

у eu

roca

r.co

m

Із МВФ усе оптимістично

Відділ новин«Урядового кур’єра»

СПІВПРАЦЯ. Прем’єр-міністр Микола Азаров оптимістичнооцінює консультації, проведені керівництвом фінансово-еконо-мічного блоку уряду та Національного банку з місією Міжна-родного валютного фонду. На заключній зустрічі з місією МВФглава уряду заявив: «У цілому я оптимістично розцінюю пере-біг ваших консультацій і вважаю, що компроміс можливий, і мив ньому зацікавлені». У цьому контексті Микола Азаров додав,що Кабінет Міністрів готовий продовжити співпрацю з Фондом.«Ми завжди розглядали співпрацю з МВФ як важливий еле-мент нашої економічної політики. Особливо вона важлива за-раз, напередодні підписання Угоди про асоціацію з ЄС», — пе-редає його слова департамент інформації та комунікацій з гро-мадськістю Секретаріату КМУ.

Також Прем’єр підкреслив, що попри непросту фінансово-економічну ситуацію Україна вчасно розраховується за попе-редніми траншами МВФ.

У свою чергу, голова місії МВФ Ніколай Георгієв констату-вав, що головні цілі співпраці з Україною залишаються незмін-ними. «Тобто сформулювати і втілити у життя комплексний па-кет заходів економічної політики, що дадуть змогу розв’язува-ти проблеми України, які лежать у зовнішньоекономічній пло-щині, а також дадуть поштовх для відновлення економічногозростання», — пояснив він позицію місії.

Відділ новин«Урядового кур’єра»

Інтеграція в європейськийполітичний, економічний

та правовий простір для по-вноправного членства в ЄСє одним із головних пріори-тетів зовнішньої політикиУкраїни, що закріплено за-конодавчо. Про це заявивміністр економічного роз-витку і торгівлі Ігор Прасо-лов. Його відомство розро-било Програму з імплемен-тації Угоди про асоціацію зЄС для виконання міжна-родних і внутрішньодер-

жавних зобов’язань Украї-ни.

Документ, за словами мі-ністра, повністю забезпечитьвиконання всіх зобов’язань,взятих нашою країною, зок-рема й тих, які підпадаютьпід дію тимчасового застосу-вання. «Реалізація цієї про-грами забезпечить ефектив-ну дію механізму імплемен-тації Угоди про асоціацію. Аїї імплементація сприятимепереходу відносин між Ук-раїною та ЄвропейськимСоюзом на рівень політичноїасоціації та економічної ін-теграції», — передає слова

Ігоря Прасолова прес-служ-ба Мінекономрозвитку.

До слова, програмою пе-редбачається виконаннязаходів за майже 50 на-прямками. В ній прописанозавдання, зокрема щодореалізації цілей сусідствата розвитку; дотриманняміжнародних норм і стан-дартів здійснення право-суддя; упровадження но-вих стандартів забезпечен-ня дотримання прав і сво-бод людини; проведення ін-ституціональних та струк-турних реформ; адаптаціїзаконодавства України до

законодавства ЄС та гармо-нізації нормативно-право-вої бази. Передбачається йполіпшення економічних,торговельних та інвести-ційних відносин; забезпе-чення взаємного доступу доринків товарів і послуг Ук-раїни та держав — членівЄС; удосконалення торго-вельної політики для ство-рення робочих місць та сти-мулювання зростання ви-робництва; підвищеннястандартів у сфері охоронипраці; забезпечення висо-кого рівня захисту правспоживачів.

Імплементацію закріплено планом дійРЕАЛІЗАЦІЯ. Документ забезпечить виконання зобов’язань перед ЄС

СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

3

Зовнішньополітичне відом-ство нашої держави сьогодні

на передовій євроінтеграційногопоступу України. Про найваж-ливіші аспекти зовнішньої полі-тики і перспективу інтегруванняз ЄС «Урядовий кур’єр» запиту-вав у міністра закордоннихсправ Леоніда КОЖАРИ.

Леоніде Олександровичу, Ук-раїна виходить на фінішну пря-му перемовин про асоціацію зЄвросоюзом. До саміту «Східно-го партнерства» залишаєтьсякілька тижнів. Наскільки вели-ка ваша впевненість у тому, щоугоду буде підписано наприкінцілистопада? — З огляду на значний обсяг ро-боти, яку на сьогодні вже реалі-зовано українською стороною,ми сподіваємося, що Угоду проасоціацію між Україною та ЄСбуде підписано, як і заплановано,під час Вільнюського саміту«Східного партнерства».

Як відомо, під час 16-го самітув лютому цього року Україна таЄС домовилися про кроки, які по-трібно зробити на шляху до під-писання Угоди про асоціацію,зокрема щодо модернізації зако-нодавства про вибори, реформу-вання системи правосуддя, поси-лення боротьби з корупцією то-що.

Усвідомлюючи важливістьздійснення відповідних реформ зудосконалення виборчого зако-нодавства, системи правосуддя,а також активізації процесувнутрішніх реформ відповідно доПорядку денного асоціації Ук-раїна—ЄС, сьогодні ми докла-даємо всіх зусиль для виконаннявідповідних завдань з метою під-писання Угоди про асоціацію влистопаді цього року. Нині мож-на констатувати істотний про-грес у реформуванні зазначенихсфер, що підтверджують мої єв-ропейські колеги під час нашихпереговорів.

Переконаний, що укладенняугоди відповідає нашим спільнимз ЄС інтересам як з точки зорудемократичного майбутнього Ук-раїни на основі спільних ціннос-тей, так і в ширшому загальноєв-ропейському контексті.

Для України, безперечно, Уго-да про асоціацію стане найкра-щим стимулом з точки зору по-дальшого здійснення широко-масштабних реформ, посиленнядемократичного розвитку та вер-ховенства права.

Щодо зони вільної торгівлі,створення якої передбаченоугодою, то в цьому питанні є

взаємна вигода як для спожива-чів, так і для бізнесу України таЄвросоюзу.

Чи залишаються ще принци-пові питання, через які споді-вання на Вільнюс можуть несправдитися? — Ми виходимо з того, що укла-дення Угоди про асоціацію міжУкраїною та ЄС сприятиме по-дальшому утвердженню в нашійдержаві європейських цивіліза-ційних цінностей та стандартівправа, належного врядування,боротьби з корупцією, поваги додемократичних принципів, правлюдини та основоположних сво-бод, поваги до принципів сувере-нітету й територіальної ціліснос-ті, непорушності кордонів і неза-лежності, сповідування принци-пів вільної ринкової економіки,протидії різним формам транс-

національної організованої зло-чинності, сприяння сталому роз-витку тощо.

Вважаємо, що Україна забез-печила суттєвий прогрес у реа-лізації наших спільних зі сторо-ною ЄС домовленостей, досяг-нутих у ході лютневого самітуУкраїна—ЄС.

Упевнений, протягом місяця,що залишається до саміту, цейпрогрес буде додатково закріп-лений, зокрема, в таких питан-нях, як розгляд Верховною Ра-дою України законопроектів пропрокуратуру, вибори, а також удіяльності Моніторингової місіїЄвропейського парламенту начолі з колишніми президентамиПетом Коксом та АлександромКваснєвським.

Крім того, з огляду на виборидо Європейського парламенту ізміни складу Європейської комі-сії в 2014 році, а також проведен-ня виборів в Україні в 2015 роцілистопад є найоптимальнішимстроком для підписання Угодипро асоціацію.

Сьогодні не оминути і темивиконання нашою країною Пла-ну дій з візової лібералізації. Ад-же пересічні громадяни й досіпотерпають від дискримінації

при отриманні дозволів на виїздза кордон. Водночас вітчизня-ний політикум не виявляє такоїодностайності, як, приміром,при обговоренні деяких євроін-теграційних законів. — Питання запровадження без-візового діалогу є одним з ключо-вих у відносинах України з Євро-пейським Союзом, оскільки полі-тична та економічна інтеграціянапряму залежить від міжлюд-ських контактів.

Нещодавно набула чинностітак звана «посилена» Угода міжУкраїною та ЄС про спрощенняоформлення віз. А це означає, щозроблено ще один крок до того,щоб українці вільно подорожу-вали Європою.

Ми продовжуємо працювати врамках Плану дій щодо лібералі-зації візового режиму, який булопредставлено нашій країні в лис-топаді 2010 року.

Варто зазначити, що Українастала першою країною не з Бал-канського регіону, якій Євро-союз надав подібний документ.Це стало яскравим свідченнямготовності Євросоюзу до по-дальшого поглиблення відносинз Україною.

На сьогодні ми наблизилисядо завершення першої фазизгаданого Плану дій. З метоюпереходу до другої фази Плану

дій нашій державі ще потрібновдосконалити національне зако-нодавство у сфері боротьби з ко-рупцією та запобігання проявамдискримінації відповідно до ви-мог ЄС.

Врегулювання зазначених пи-тань сприятиме позитивному рі-шенню сторони ЄС щодо перехо-ду України до другої фази зазна-ченого Плану дій.

Окремо хочу наголосити, щовсі зазначені заходи уряд здійс-нює не заради формального ви-конання критеріїв ЄС, а з розу-мінням того, що вони необхіднідля розбудови стабільної і про-цвітаючої України, для гідногомайбутнього кожного українця,кожної української родини.

Українське суспільство з не-терпінням очікує скасування візу ЄС, і я переконаний, що завдя-ки консолідації зусиль, у томучислі наших парламентаріїв, ціочікування невдовзі стануть ре-альністю.

Свого часу в НАТО з розумін-ням поставилися до рішенняУкраїни більше не прагнути дочленства в Альянсі. Та сучаснийстан речей не унеможливлюєвзаємовигідного партнерства.Дедалі частіше лунають і закли-

ки відновити перемовини прозближення з Організацією Пів-нічноатлантичного договору. Навашу думку, в осяжній перспек-тиві це можливо? — Прагнення набути членстваУкраїни в НАТО не мало консен-сусної підтримки ані серед сус-пільства, ані в українському по-літикумі.

Закладена в Законі України«Про засади внутрішньої і зов-нішньої політики» від 1 липня2010 року формула забезпеченнянаціональних інтересів і безпекиУкраїни, яка, зокрема, передба-чає продовження конструктив-ного партнерства з НАТО та не-участь у військово-політичнихсоюзах, врахувала наявні в Ук-раїні реалії.

Такий крок дав змогу зняти за-політизоване у суспільстві питан-ня членства в НАТО, а також по-дразник у відносинах із деякимизахідноєвропейськими країнамита РФ. Водночас цей крок відкрившлях до розбудови прагматичнихпартнерських відносин з НАТО іспільної реалізації предметнихсправ щодня. За останні роки пар-тнерство з НАТО спрямовано врусло привнесення найбільш пе-редового досвіду і технологій підчас реалізації військової рефор-ми, розвитку Збройних сил, зміц-нення обороноздатності та суве-

ренітету держави. Продовжуєть-ся і розширюється співпраця в ін-ших сферах, зокрема в напрямахекономіки, науки, захисту довкіл-ля, запобігання надзвичайним си-туаціям. Наприклад, нещодавнозапочатковано новий спільнийпроект із безпечного перезахоро-нення радіоактивних відходів, щоутворилися в Україні внаслідокоборонних програм колишньогоСРСР.

Нинішнє партнерство з НАТОдля України найоптимальніше, утому числі з точки зору гаранту-вання безпеки і суверенітету на-шої держави.

Останніми роками словоспо-лучення «газова війна» щоосеніставало актуальним. Однак не-щодавно ви заявили, що пере-розподіл ринку унеможливитьповторення таких відносин з Ро-сією. То як, на східному фронтінаступу не буде? Бо зима не загорами. — Нинішня політика України венергетичному секторі спрямо-вана на диверсифікацію поста-чань природного газу. Наша дер-жава вже почала купувати газ наєвропейському ринку, який єзначно дешевшим. Ми маємо на-мір і далі йти цим шляхом, якщо

не буде знайдено компроміснихрішень з нашими російськимипартнерами.

На мою думку, ситуації, що бу-ли в 2006 і в 2009 роках, сьогодніне можуть повторитися в жодно-му разі. По-перше, тому що ри-нок газу в Європі кардинальнозмінився: упродовж короткогочасу Європа пройшла величез-ний шлях щодо диверсифікаціїджерел постачання газу. По-друге, тому що Україна такождоволі успішно реформуваласвій газовий ринок. Підписаноконтракт з компанією «Шелл» зосвоєння родовищ сланцевого га-зу. Незабаром очікуємо на підпи-сання контракту з компанією«Шеврон» з освоєння Олеськогородовища сланцевого газу.

Дипломатія — це й так мис-тецтво можливого. Та заховати-ся сьогодні у власному будиноч-ку, обгородженому парканом, —шлях в нікуди. В об’єднаної Єв-ропи, може, й не безхмарне, алеперспективне майбутнє. На ва-шу думку — не як міністра, а якгромадянина і батька — у мі-льйонів українців, передовсіммолодих, є шанс стати європей-цями без застережень? — Молоді українці вже сьогодніпереважно є європейцями за ду-хом, настроями, світоглядом. Бу-ти європейцем для них означаєбути свідомим, освіченим і актив-ним громадянином своєї країни,утверджувати її авторитет у сві-ті. Постійно зростає кількість ук-раїнських студентів у європей-ських університетах. Так напрактиці відбувається розбудоваоб’єднаної Європи, де немає міс-ця розподільчим лініям, будь-яким завісам і перепонам.

Українська молодь — це вод-ночас рушійна сила позитивнихзмін у нашому суспільстві та ба-рометр їхньої успішності. Їхнізнання, критичне мислення іпрактичний підхід до життя за-дають темп суспільного розвит-ку.

Звісно, не варто сподіватися,що наступного ранку після під-писання Угоди про асоціаціюприйде чарівник та вмить знімевсі наші проблеми. Йдеться пере-дусім про відкриття нових обріїв,розширення коридору принци-пово нових можливостей і пер-спектив для українського сус-пільства, насамперед для молод-ших поколінь. За великим рахун-ком, саме в цьому й полягає най-вища цінність Угоди про асоціа-цію з ЄС для України.

Мірою того, як наша державадедалі глибше інтегруватиметь-ся в ЄС, українці відкриватимутьдля себе нові можливості само-реалізації. Вони розуміють, що всучасному глобальному світіінакше й бути не може, це — нор-мальний стан речей. Тому в мененемає жодних сумнівів, що укра-їнська молодь повною мірою ско-ристається цими можливостями.

Оксана ГОЛОВКО,«Урядовий кур’єр»

УК

УК

УК

УК

УК

УК

Міністр закордонних справ України Леонід Кожара:

«Листопад є найоптимальнішим строком

для підписання угоди»

Для України, безперечно, Угода про асоціацію стане найкращим стимуломз точки зору подальшого здійснення широкомасштабних реформ, посиленнядемократичного розвитку та верховенства права. Щодо зони вільної торгівлі,створення якої передбачено угодою, то в цьому питанні є взаємна вигодаяк для споживачів, так і для бізнесу України та Євросоюзу.

ЄВРОПЕЙСЬКАІНТЕГРАЦІЯ

www.ukurier.gov.ua Урядовий кУр’Єр4СПЕЦ

ІАЛЬНИЙ

ВИПУСК4

ІНТЕГРАЦІЯ: ПОГЛЯД ДИПЛОМАТІВ

Співпраця з Радою Європи пришвидшує рух у напрямку ЄС

Наша держава наближаєтьсядо відповідального моменту

в сучасній історії, який визна-чить політичну, економічну такультурну траєкторію її розвит-ку на найближчі десятиріччя.Маю на увазі саміт «Східногопартнерства», на якому плану-ється підписання довгоочікува-ної Угоди про асоціацію з ЄС.

Кожен з нас, дипломатів, на-ближає цей момент, працюючинад виконанням тих завдань, якіпоставило перед нами керівниц-тво держави та МЗС України.Без перебільшення скажу, щороль у цьому процесі Постійногопредставництва України приРаді Європи є вагомою. Оскіль-ки з одинадцяти вимог, визначе-них Радою міністрів закордон-них справ Євросоюзу в грудні2012 року як ключові у створен-ні необхідних передумов дляпідписання угоди, сім маютьпрямий стосунок до діяльностіРади Європи. Йдеться про вико-нання Україною рішень Євро-пейського суду з прав людини,про запровадження ефективноїроботи з реалізації нового Кри-мінального процесуального ко-дексу, який розроблено за ак-тивної участі експертів РЄ таухвалено торік.

Проте у так званому «спискуФюле», крім уже згаданого, єтакож і вимога провести всебіч-ний перегляд та подати розроб-лені у тісній співпраці з експер-тами Венеціанської комісії про-позиції щодо законопроекту профунк ціонування прокуратури,Кримінальний кодекс і роль Ви-щої ради юстиції, а також законпро судову систему та захистсуддів. А ще вказується на не-обхідність продовження компл-ексної Конституційної реформиза участю знову ж таки експер-тів Ради Європи, які беруть ак-тивну участь у роботі Конститу-ційної асамблеї.

І за цими напрямками намвдається демонструвати істот-ний прогрес. На початку жовтнявідбулося пленарне засідання96-ї сесії Венеціанської комісії,під час якого схвалено два ви-сновки цього органу щодо зако-нопроектів України «Про проку-ратуру» та «Про внесення зміндо деяких законодавчих актівУкраїни щодо вдосконаленнязаконодавства з питань прове-дення виборів». У своєму ви-сновку щодо проекту закону Ук-раїни «Про прокуратуру» Вене-ціанська комісія вказала, що вінвідповідає європейським стан-дартам та становить хорошу ос-нову для завершення реформу-вання прокуратури в нашій дер-жаві. Комісія також підкресли-ла, що його положення окреслю-ють основоположні принципи ді-яльності прокуратури з ураху-ванням європейських стандар-тів, які відповідатимуть потре-бам сучасної системи кримі-нальної юстиції в Україні. Вене-

ціанська комісія привітала тойфакт, що проект закону міститьдуже значні зрушення в на-прямку виконання вимог стан-дартів Ради Європи у цій сфері.Тому сьогодні маємо всі підставивважати, що схвалений висно-вок Венеціанської комісії на За-кон «Про прокуратуру» станесильним політичним аргументомукраїнської сторони в діалозі зєвропейськими партнерами що-

до готовності нашої державипродовжити виконання взятихна себе зобов’язань у світлі єв-ропейської інтеграції.

Але повірте, що такі висновкий оцінки самі собою не з’явля-ються. Їм передує важка і копіт-ка робота, яка стає помітною ли-ше на фінальній стадії. Тількиза останні кілька місяців у Києвіта Страсбурзі було проведенонизку робочих консультацій нарівні керівництва АдміністраціїПрезидента, Генпрокуратури,Міністерства юстиції Українита експертів Ради Європи щодореформування виборчого зако-нодавства, ухвалення ЗаконуУкраїни «Про прокуратуру», атакож щодо посилення гарантійнезалежності суддів. Саме ці за-ходи заклали необхідний фун-дамент для ухвалення Венеці-анською комісією згаданих ви-сновків.

А якщо згадати, що ухваленнязаконопроекту про прокуратурує останнім формальним зо-бов’язанням серед тих, які нашадержава взяла на себе, вступив-ши до Ради Європи, то стане зро-зуміло: співпраця України з цієюміжнародною європейською ор-ганізацією дає змогу нам швидшерухатися в напрямку ЄС.

Микола ТОЧИЦЬКИЙ, Постійний представник України при РЄ

Ірина СКЛЯРдля «Урядового кур’єра»,

Брюссель

Одразу варто зазначити, щоУгода про асоціацію, вклю-

чаючи створення поглибленої тавсеосяжної зони вільної торгівліз ЄС — це, звичайно, результатроботи всієї країни. Два прези-денти, три уряди України, дваскликання Верховної Ради, мі-ністерства та відомства, бізнес-спільнота, громадянське суспіль-ство — всі працювали над тим,щоб цьогорічний саміт «Східногопартнерства» став результатив-ним для України. Мабуть, так і

має бути, адже угода спрямованана модернізацією всієї країни,кожного сектору економіки тасуспільного життя на основі кра-щого європейського досвіду. Тоб-то вона стосується кожного, хтоживе і працює в Україні.

Тож важко провести межу міжзусиллями українських дипло-матів у Брюсселі та тими крока-ми, які робили в Києві та в дер-жавах—членах ЄС. Адже без по-літичної волі в Україні та без ви-конання «домашнього завдання»,ми сьогодні навряд чи стояли бна порозі підписання унікальноїне тільки для України, а й длясамого Євросоюзу угоди.

Вітчизняні дипломати в Брюс-селі ставили собі амбітну мету —зробити так, щоб Україну поча-ли сприймати в ЄС серйозно,щоб нам повірили: євроінтегра-ція — це не риторика, а свідомообраний країною шлях розвит-ку. На жаль, через різні обстави-ни протягом багатьох років євро-інтеграція залишалася більшегаслом, ніж орієнтованою на до-сягнення результату діяльністю.Тому дипломатична установамала забезпечити, щоб між Киє-вом та Брюсселем відновивсяпостійний, регулярний та праг-матичний діалог на всіх рівнях.

Нині до Брюсселя з Україниприїздить щорічно понад 200 де-легацій. Ідеться про візити висо-кого і найвищого рівнів, візитифахівців міністерств та ві-домств, переговорних команд,депутатів більшості та опозиції,громадських та релігійних дія-чів, експертів, журналістів. Неменше, мабуть, візитів і пред-ставників європейських струк-тур до України, особливо протя-гом останнього року. Безпереч-но, такий інтенсивний діалогсприяє зміцненню взаємної дові-ри, що є виключно важливимфактором нинішнього етапу роз-витку відносин.

Окрім цього, щодня триваєкропітка робота дипломатів зєвропейськими інституціями вБрюсселі, Люксембурзі таСтрасбурзі. Адже ЄС — це нетільки Європейська Комісія. Цетакож Рада ЄС — 28 країн-членів, які мають ухвалити

консенсусне рішення щодо під-писання угоди з Україною. Це— Європейський парламент зйого 766 парламентаріями, Єв-ропейська служба зовнішньоїдіяльності, Європейський ін-вестиційний банк та інші інсти-туції. Це також європейські по-літологічні центри, бізнес-асо-ціації, лобісти, представникирегіональних влад, один із най-більших у світі журналіст-ський корпус тощо. Нагадаємопри цьому, що у Представниц-тві працює лише 22 дипломати,включно з послом.

Чи вдалося ПредставництвуУкраїни при ЄС досягти постав-леної мети — говорити, мабуть,зарано. Це стане зрозумілим піс-ля 29 листопада. Водночас, окре-мі результати вже є. Українастала членом Енергетичногоспівтовариства і вже імплемен-тує положення майбутньої Уго-ди про асоціацію у сфері енерге-тики. Днями Верховна Рада при-йняла закон про принципифунк ціонування ринку електро -енергії в Україні, яким вводять-ся європейські правила конку-ренції у цій галузі. Ми підійшлидо переходу на другу фазу без-візового діалогу. Завершено пе-реговори про Спільний авіацій-ний простір між Україною та ЄС,створення якого є одним із клю-чових елементів реалізації май-бутньої Угоди про асоціацію міжУкраїною та ЄС у сфері транс-порту. У 2013 році відкрито до-ступ до європейського сільсько-господарського ринку для укра-їнської продукції птахівництва.З 1 листопада набирає чинностіУгода з ЄС про співпрацю у сфе-рі супутникової навігаційноїсистеми Galileo.

Крім подібних практичнихкроків, одним із завдань Пред-ставництва був і залишаєтьсяаналіз розвитку двосторонніхвідносин між Україною та ЄС намайбутнє. Дипломати всерйоздумають і працюють з європей-ськими партнерами над тим, якможуть ці відносини виглядатиу середньо- та довгостроковійперспективі, адже підписанняУгоди про асоціацію — це, як ві-домо, не кінець, а лише початокшляху. Завершується підготов-ка Національної програми ім-плементації Угоди про асоціа-цію.

До речі, попри загальновідо-мий факт, що переговори щодоУгоди про асоціацію з ЄС поча-лися у 2007 році, робота над неюнасправді розпочалася в Пред-ставництві України при ЄС вБрюсселі на два роки раніше —у 2005-му. Саме тоді, коли ЄС щене отямився від найбільшої хви-лі розширення, а Україна — відподій кінця 2004 року; розпочи-

налися перші роздуми і кон-сультації щодо того, який типвідносин між Україною та ЄСмає прийти на заміну існуючомупартнерству та співробітництву.

Нині вся країна очікує наВільнюський саміт. А українськідипломати запевняють: так са-мо, як і впродовж останніх вось-ми років, вони до останнього дняі навіть у день саміту докладати-муть максимальних зусиль длятого, аби політична асоціація іекономічна інтеграція України зЄвросоюзом стала реальністю у2013 році.

Не риторика, а свідомо обраний шляхПОЗИЦІЯ. Напередодні саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі можна оцінити, яких зусиль доклалоПредставництво України при ЄС для того, щоб Угода про асоціацію була підписана цього року

Уподобання більшості пересічних українців також зближували нас з Європою

Фот

о У

НІА

Н

Українські дипломати до останнього дня і навітьу день саміту докладатимуть максимальнихзусиль для того, аби політична асоціаціяі економічна інтеграція України з Євросоюзомстала реальністю у 2013 році.

ІНТЕГРАЦІЯ: ПОГЛЯД ЄВРОПОЛІТИКІВwww.ukurier.gov.ua31 жовтня 2013 року, четвер, № 200

СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

5

ТОЧКА ЗОРУ

На сьогодні шанси Ук-раїни на підписання

Угоди про асоціацію дужевисокі. Вона має великупідтримку, бо в Брюсселідуже обурені тим, як Росіяшантажує колишні радян-ські країни, тиснучи наних, щоби змусити приєд-натися до Митного союзу.Росія спробувала вчинититак і з Україною, але Ук-раїна — набагато більшадержава і здатна протис-тояти Москві. Гадаю, щоукраїнський бізнес, якийтакож є жаданою ціллюросійських олігархів, до-помагатиме урядові у про-тистоянні російському тис-кові й підтримуватиме на-ціональну економіку і су-веренітет.

Шлях до прогресуНині для Європи надзви-

чайно важливе майбутнє48 мільйонів українців.Гадаю, для України най-ліпше рухатися в на-прямку політичного йекономічного зближен-ня з ЄС, ніж відкочува-тися назад, до вже віджи-лої моделі РадянськогоСоюзу, з авторитарнимикраїнами — такими, як Бі-лорусь із Лукашенком чиРосія з Путіним. Але оста-точне рішення про вибірповинні приймати уряд танарод України. Іронія в су-часній історії України по-лягає в тому, що ПрезидентЯнукович, якого називалипроросійським політиком,став тим, хто сказав «ні»Кремлю і «так» Брюсселю.

Росія спочатку як цар-ська, потім як радянськаімперія мала надзвичайнийвплив на Україну. Здаєть-ся, Збігнєв Бжезінськийсказав, що Росія — велика

сила, але Росія й Україна— це надсила. Звичайно,Путін це також добре розу-міє, тому хоче поновити ав-торитет Москви як най-більшого міжнародногогравця. А повернення Киє-ва до сфери впливу Росіїмогло б стати його найбіль-

шим досягненням у справіпоновлення РадянськогоСоюзу. Адже якось він за-явив, що розвал СРСР ставнайбільшим лихом у росій-ській історії. Хоч Росія і маєграндіозні плани, в сучас-ному світі вона не може ро-бити того, що їй заманеть-ся. І останні її дії вже ви-кликали значний супротиві роздратування світовоїспільноти. Подальший тискКремля може призвестилише до пришвидшенняпроцесу диверсифікаціїукраїнського ринку енерго-носіїв та ринків збуту. Томуя не певен, що Росія такагрізна, якою хоче здавати-ся. Їй треба змиритися, що

вона втратила Україну ще20 років тому, після прого-лошення незалежності, якупідтримали навіть шахтаріДонбасу. Тому мрії росіянпро відродження Радян-ського Союзу нездійсненні,це лише ностальгія за ми-нулим, емоційні аргументи,що не працюють на май-бутнє. Світ пішов уперед. Іми в Європі вітаємо і під-тримуємо Україну, яка ру-хається у європейськомунапрямку.

Застарілатермінологія

На мою думку, під часпомаранчевої револю-ції ми зробили великупомилку. Ми не пода-ли Україні достатньочіткого сигналу, що їїподальша доля —членство в ЄС. Я бувприхильником цієїпозиції. Просто аб-сурдно, що такі краї-ни, як Албанія, булоназвано потенційни-ми кандидатами начленство в ЄС, тоді,

як Україну розгляда-ли у Брюсселі лише як

колишню радян-ську республіку,що перебуває у

сфері впливуРосії.

Нині я обе-режно оптиміс-тичний із при-воду підписан-

ня Угоди про асоціацію з ЄСу листопаді. І якщо післяпідписання Росія посилитьекономічний тиск на Украї-ну, гадаю, ЄС зможе роз-глянути питання застосу-вання торговельних сан-кцій. Адже європейськийринок збуту російськихенергоносіїв та горілки на-дзвичайно великий. І якщоРосія шантажуватиме Ук-раїну, ми здійснимо такусобі рятувальну місію.Щось подібне вже трапля-лося у світовій історії. 1948року Радянський Союз за-блокував залізничні й авто-мобільні шляхи союзниківдо західних секторів Берлі-на. Тоді союзницькі сили

організували повітрянийміст, через який американ-ська та британська авіаціяпостачала продовольствота пальне у блоковані час-тини міста.

Але не думаю, що Росіязайде аж так далеко. І як-що вона хоче бути части-ною міжнародної спільно-ти, то повинна поводитисяяк цивілізована країна. По-ки що в ЄС Росію розгляда-ють як авторитарну краї-ну, яка рухається у проти-лежному від решти Європинапрямку. Вона намагаєть-ся потягти за собою і сусі-дів, але не має великої під-тримки серед європей-ських політиків, оскількипоняття «близького закор-доння» і «сфера впливу» —термінологія часів холод-ної війни, але Кремль ніякне хоче з цим змиритися.

На підтримкуЛондона можнарозраховувати

Можна стверджувати,що, якщо Угоду про асоціа-цію буде підписано, то її ра-тифікація у британськомупарламенті відбудеться безускладнень. Нагадаю, щосаме моя Партія консерва-торів десять років тому ви-знала європейське майбут-нє України, а тогочаснийлейбористський уряд пого-дився з цією концепцією.Тож Лондон не спричинитьпроблем із ратифікацієюУгоди про асоціацію.

Проблеми в євроінтегра-ційному питанні Українизавжди приходили з Бер-ліна, Парижа і Рима. Алепісля розширення ЄС Ук-раїна отримала впливовугрупу прихильників уБрюсселі, передусім в особіПольщі та країн Балтії.Проте в Києві повинніпам’ятати, що підписанняУгоди — це лише початокроботи, а попереду — зміц-нення демократії й рефор-мування законодавства.Але я переконаний, що ре-форми в Україні відбу-дуться. Для цього потрібенлише час.

Андреас ГРОСС, член ПАРЄ, Швейцарія

(голова Місії спостерігачів запарламентськими виборами

в Україні 2012 року):— Підписання Угоди про асоціацію — в інте -

ресах Європи й українського народу. Я сподіваю-ся, що це станеться у листопаді під час саміту уВільнюсі. Зусилля української влади у сфері демо-кратичних перетворень і реформувань законодав-ства відчутні, але їх ніколи не буває достатньо.Тож, на мою думку, підписання угоди допоможепродовжувати ці реформи, а непідписання не до-поможе нікому, і вже точно не посприяє тому, щобнаступні вибори в Україні пройшли за вищими де-мократичними стандартами.

Чарльз ТЕННОК, депутат Європарламенту

«Ми також робиливажкий політичний вибір»

КОМПЕТЕНТНО

Кристина ОЮЛАНД, депутат Європарламенту, Естонія(Політична група «Альянс лібералівта демократів за Європу»):

— Європейський вибір нелегко дається Україні. Передусімтому, що ваш ринок дуже залежний від російського. Проте,якщо ви озирнетеся на 20 років назад, то побачите, що щосьподібне відбувалося і з балтійськими країнами. Ми такожзробили дуже важкий політичний вибір. І відразу ж Естоніязіткнулася з подвійними митними тарифами з боку Росії. Їхувели 1994 року, і вони застосовувалися до естонських то-варів, які ввозилися на російську територію, десять років, ажпоки ми не вступили до ЄС. Крім того, Росія значно скоро-тила обсяги транзиту енергоносіїв через територію Естонії. Ітому бізнес, який був пов'язаний з транзитною інфраструк-турою, дуже страждав. Але у відповідь ми оперативно пере-орієнтували наш ринок на Захід і знайшли нових партнерів.

А такий документ, як Угода про асоціацію, запропонує ук-раїнському бізнесу альтернативні ринки і нові правила тор-гівлі, адже зараз ринок України не настільки відкритий длякраїн ЄС. Для того щоб українські товари стали конкурен-тоспроможними на європейських ринках, звичайно, потрібнотрохи часу і досвіду, але у перспективі це буде дуже кориснодля України як держави.

Я особливо тішуся з того, що за останній час ми побачили,як український парламент продемонстрував консенсус щодомайбутнього країни. І в Брюсселі зрозуміли, що не тількиопозиція чи уряд України заявили про курс на євроінтегра-цію, а всі гілки влади обрали його за єдиний спільний пріо-ритет. Ці заяви були почуті в Європі на найвищому рівні.

Я хочу порадити Україні набратися терпіння і рухатися впе-ред до своєї мети. Безумовно, спочатку ви відчуєте скоро-чення прибутків до державного бюджету від торгівлі у певнихсферах. Проте, гадаю, досвід балтійських країн (а всі трикраїни можуть це засвідчити) показує, що в довгостроковійперспективі це буде надзвичайно вигідно і корисно — пере-орієнтувати виробництво на Захід.

Україна має величезний потенціал. Ви не повинні недооці-нювати багатство і можливості власної держави. У регіоні Ук-раїна може цілком претендувати на становище щонайменшевашої сусідки Польщі, яка за останні роки вражаюче зрослаі розвинулася. Я особисто люблю порівнювати Україну зФранцією, не лише завдяки її розмірам і природним ресур-сам, а й завдяки людському потенціалу. І якщо ваш уряд за-раз серйозно втілюватиме реформи, то, гадаю, це мотивува-тиме людей підтримувати його дії, спрямовані на зближенняз Європою. І цілком можливо, що одного дня Україна станечленом Євросоюзу. Це здійсниться, якщо цього хоче народ.

Майліс РЕПС, член ПАРЄ, Естонія (співдоповідачМоніторингового комітету з питаньУкраїни):

— Ні в кого не виникає сумнівів, що Україна належить доЄвропи. А Угода про асоціацію вкаже чіткий шлях розвиткудля її керівництва і українського народу. І я на сто відсотківсподіваюся і на дев’яносто відсотків упевнена, що Українаобере цей шлях, на якому її чекають чимало викликів і труд-нощів. Для ЄС нині Україна є одним з найпевніших партнерівсеред східних сусідів. Тому зараз усі зацікавлені в інтеграціїКиєва до Євросоюзу. Чи зробило українське керівництво до-статньо для того, щоб впровадити необхідні реформи? Зви-чайно, питань до уряду України ще багато: тут і воля до ре-форм, боротьба з корупцією, налаштованість імплементуватиприйняті закони. Але ж асоціація — це лише відправна точкадля розвитку України, а не кінець євроінтеграційного шляху.Тож на цьому етапі, коли її співпраця з ЄС поглиблюється,стає складнішою, бо виникає багато технічних питань у сферіторгівлі і в економіці, ми можемо бути партнерами і підтриму-вати законодавчі та конституційні реформи в Україні. Я осо-бисто сповнена надії і вірю, що до кінця листопада українськавлада ще встигне внести необхідні зміни до законодавства,які допоможуть врегулювати справу Юлії Тимошенко та зміц-нити незалежність судової системи в державі.

«На державу чекаєчимало викликів»

Майк ХЕНКОК, член ПАРЄ, Політичний комітет (Великобританія):

—Український народ, безперечно, заслужив на те, щоб Угода про асо-ціацію була підписана. Я сподіваюся, що політичні сили у вашій країні ско-ристаються цією надзвичайною нагодою, втратити яку було б дурницею.Щодо демократичних реформ, які нині проводить українська влада, то зцього приводу дуже важко бути об’єктивним. Оскільки, наприклад, я осо-бисто не знаю, чи існує досконала демократична система. Я вважаю, щоми повинні просто повірити в те, що Україна вже зробила великий крок управильному напрямку. Можу запевнити, що якщо Угода про асоціацію бу-де підписана, то я зроблю все від мене залежне, щоб британський парла-мент ратифікував її якомога швидше. Тим більше, що в нашому парламентііснує певна кількість депутатів, які давно є прихильниками України. Тож, га-даю, ми зможемо надати питанню ратифікації угоди найвищий пріоритет.

«Зусилля владивідчутні»

Друзі України допомагають нам скласти євроголоволомку

Фот

о з

сайт

у ne

wsl

and.

com

Справжня робота розпочнетьсяпісля підписання Угоди про асоціаціюВЗАЄМНИЙ ІНТЕРЕС. Лише рухаючись у європейському напрямку, Україна забезпечить собі успішне майбутнє

Сторінку підготувала Вікторія ВЛАСЕНКО, «Урядовий кур’єр»

«Не варто втрачати нагоду»

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр

ІНТЕГРАЦІЯ: що чЕкАє НА ЕкоНомІкуСПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК6

Тетяна БОДНЯ, «Урядовий кур’єр»

США підтримують підписанняУгоди між Україною та Єв-

ропейським союзом про асоціа-цію та очікують від поглибленнявзаємодії збільшення інвестиційв українську економіку, заявивамериканський посол в УкраїніДжеффрі Пайєтт.

Інвестиції зі змістом«Це стане імпульсом для роз-

витку української економіки, азавдяки перехідному періоду донорм ЄС українські підприєм-ства отримають на час цього пе-ріоду, від 3 до 10 років, асимет-ричні переваги на європейськомуринку», — сказав посол на пре-зентації щорічного аналітичногозвіту Американської торговель-ної палати в Україні «Партнер-ство з метою підвищення конку-рентоспроможності економікиУкраїни».

За його словами, підписанняУгоди про асоціацію та зонувільної торгівлі з Європейськимсоюзом знизить собівартість ви-робництва українських товарівна 15%. При цьому він підкрес-лив, що найближчим часом дляпросування вперед в економіч-ному сенсі Україна повинназробити низку важливих кро-ків. Одним із них повинен статизахист інтелектуальної влас-

ності. На думку посла, це від-криє двері для інвесторів, інно-вацій та підприємництва. «Ду-же важливою метою на наступ-ні кілька місяців для Українимає стати захист прав інтелек-туальної власності, що, в своючергу, відкриє двері для інвес-торів, інновацій та підприєм-ництва. Український уряд за-явив, що це його пріоритет, іСША це підтримує. Тепер необ-хідно благі наміри перевести вконкретні дії», — зазначив панпосол.

Не менш важливе, на йогодумку, посилення верховенстваправа, яке не лише позитивновплине на залучення інвести-цій, а й збільшить конкурентос-проможність українського біз-несу.

«Суди повинні приймати на-дійні і послідовні рішення, засто-совувати однакове законодав-ство для всіх, і це створить рівніумови ведення бізнесу для всіх ідля приходу інвестицій», — за-значив Джеффрі Пайєтт.

За його словами, імплемента-ція Угоди про асоціацію надастьУкраїні істотні переваги, але новіінвестори в нашу країну при-йдуть лише тоді, коли це матимефінансовий сенс.

«Нові компанії зможуть ско-ристатися новими ринками в Єв-ропі, але нові інвестиції при-йдуть тільки тоді, коли це знайдефінансовий сенс, і ви все це знає-

те. Щодня ви приймаєте рішен-ня, які не тільки стратегічні, а йкомерційні, і економічні», — під-креслив він.

Для підприємцівспростятьпроцедури

У свою чергу, перший заступ-ник Глави Адміністрації Прези-дента України Ірина Акімова за-певнила присутніх у залі пред-ставників бізнесу, що наразівживається комплекс заходів,які направлені на поліпшеннябізнес-клімату в державі. Напершому місці серед них — дере-гуляція та лібералізація законо-давства, особливо в частині до-звільних процедур. «Так, до дру-гого читання у Верховній Раді го-тується новий президентськийзаконопроект про скороченнячисла дозволів для бізнесу. Трироки тому їх кількість переви-щувала 1200, а тепер їх 140, але іцього недостатньо — у новомупроекті закону пропонуєтьсязменшення ще на 40 позицій. Од-ночасно ми впроваджуємо дек-ларативний принцип започатку-вання бізнесу, і впровадженняповинно завершитися в най-ближчі кілька місяців», — запев-нила вона.

За словами пані Акімової, сут-тєві кроки робляться й щодо по-кращення надання адміністра-

тивних послуг. «Це теж дужеважливий прийом антикорупцій-ної боротьби. Зокрема, швидкозростає мережа центрів з надан-ня адмінпослуг, а законодавчі но-вації все більше обмежують поледля неофіційних платежів у ційсфері», — зазначила вона.

Крім того, проводиться роботаі над ослабленням технічнихбар’єрів у зовнішній торгівлі.«Вітчизняна система технічногорегулювання постійно пристосо-вується до міжнародних стан-дартів, і в парламент подано но-вий законопроект щодо стандар-тизації та метрології — це части-на так званої «Матриці Фюле»,що включає необхідні для підпи-сання Угоди про асоціацію з Єв-росоюзом правові новації. Споді-ваюся, що цей документ будеприйнятий дуже швидко», —сказала Ірина Акімова.

Вона підкреслила, що партнер-ство між урядом, суспільством ібізнесом конче потрібне: «На по-ліпшення бізнес-клімату миспрямовуємо багато зусиль, цеодин з домінуючих чинників по-ліпшення конкурентоспромож-ності України, і зроблено вже чи-мало.

За словами віце-президентаТоргово-промислової палати Ук-раїни Сергія Свистіля, нині Ук-раїна переживає дуже відпові-дальний момент з точки зору під-тримки бізнесу та реформуваннявідносин у цій сфері.

«Майже щодня ми отримуємовід представників малого та се-реднього бізнесу листи із запи-таннями, чи варто їм утримува-тися на ринку країн Митногосоюзу, чи краще переорієнтува-тися на ринок Європи, — кажеСергій Свистіль. — Підприємцітакож запитують, на яку під-тримку держави вони можутьсподіватися, що їм потрібно зро-бити, щоб переорієнтувати по-ставки своєї продукції у Євро-пейський союз, як вести діяль-ність, щоб відповідати стандар-там, технічним регламентам таіншим вимогам. В цілому ситуа-ція докорінним чином змінюєть-ся. І якщо відслідкувати, що від-бувається, то можна констатува-ти, що докорінно змінюється фі-лософія підходів. Якщо для при-кладу взяти питання стандарти-зації, то це виглядає наступнимчином. Наприклад, ми звикли дотого, що для відповідності стан-дартам поставки товарів в країниМитного союзу потрібно отрима-ти сертифікат та інші дозвільнідокументи. Природа відносинщодо поставок в країни ЄС зов-сім інша. Ми переходимо від до-звільної системи до системи дек-ларування. Коли товари потрібнодекларувати, а потім відповідатиза декларації. Щоб усі ці речі пе-ребудувати, бізнесу потрібна іпідтримка уряду, і різних міжна-родних організацій, які готові їїнадати».

Бізнес завжди реагує першимтенДенЦіЇ. «Шлюб» Києва та Брюсселя цікавий і Вашингтону

«Глибока та всеосяжназона вільної торгівлі

створить унікальні можли-вості для прискорення мо-дернізації української еко-номіки. Цими можливостя-ми потрібно грамотно ско-ристатися. І на це у нас є 10років перехідного періоду.А хто не перебудується за10 років, той просто не ви-тримає конкуренції.

Ми повинні враховуватите, що наші конкурентніпереваги — не дешеві, по-ки що, ресурси, а великийпотенціал нашої енерге-тичної галузі, продуктивнесільське господарство,перспективні науково-тех-нологічні розробки, зокре-ма сильні позиції в інфор-маційно-комунікаційних табіотехнологіях. Але голов-не — наш унікальний люд-ський капітал. Саме він єкритично важливим дляздійснення всіх запланова-них масштабних перетво-рень.

У процесі підготовкипроекту угоди значною мі-рою вдалося захистити ін-тереси реального секторувітчизняної економіки. Вході переговорів знайденікомпромісні рішення, якіприйнятні для обох сторін.Згідно з досягнутими до-мовленостями, лібераліза-ція торгівлі охоплює понад97% тарифних ліній, або

понад 95% обсягу двосто-ронньої торгівлі між сторо-нами.

До того ж скасуванняввізних мит, які сьогоднідіють в ЄвропейськомуСоюзі щодо українськихтоварів, відбудеться вже вперший рік дії угоди. Прицьому середня ставка митв Україні знизиться длятоварів з Євросоюзу вдвічі:з 4,95% до 2,42%, в той часяк середня ставка мит Єв-росоюзу для українськихтоварів зменшиться в 15

разів: з 7,6% до 0,5%. Цепрактично нульові.

Основні зміни для 99%українських товарів, щопостачаються до ЄС, відбу-дуться вже в перший рікдії угоди ще до ратифікаціїугоди державами—члена-ми ЄС. Натомість мито длятоварів з ЄС в Україні зни-жуватиметься поступово,протягом чотирьох років.

Таким чином, українськівиробники отримають ча-сову перевагу і шанс підви-щити конкурентоспромож-

ність своєї продукції нетільки на ринку Євросою-зу, а й на ринках третіхкраїн. При цьому додатко-ве зростання очікуєтьсяпереважно за рахунок та-ких видів економічної ді-яльності, як сільське госпо-дарство, харчова промис-ловість, текстильний ташкіряний сегменти легкоїпромисловості, металургіята оброблення металу, ма-шинобудування, транспор-тні послуги, послуги юри-дичним особам тощо.

Крім того, наявність між-народного договору, що пе-редбачає вільну торгівлю зЄвропейським Союзом, маєстати потужним аргумен-том на користь збільшенняпрямих іноземних інвести-цій, особливо з третіх кра-їн, у виробництво в Українітоварів або послуг, орієн-тованих на експорт до кра-їн—членів ЄС. Повторю,що і ресурсна база, і логіс-тика для цього в Україні є.

Посилення конкурентос-проможності українськихвиробників також спра-вить позитивний вплив нарозвиток внутрішньогоринку, дасть змогу замі-щувати імпорт власнимитоварами. Ці зміни відчуєне лише бізнес, а й коженгромадянин України.

Разом з тим потрібно ус-відомити, що завдання зімплементації угоди вима-гає напруженої та скоор-динованої роботи уряду,парламенту та українсько-го бізнесу, адже більшістьположень угоди, в першучергу щодо функціонуван-ня зони вільної торгівлі,являє собою «домашнє зав-дання» для нашої державиі створення таких умов, пе-редусім правових, за якихзона вільної торгівлі будевзаємовигідною та підви-щить конкурентоздатністьУкраїни.

Важливо й те, що Угодапро асоціацію — не догма.Передбачена можливість їїперіодичного перегляду.Це рівноправний міжна-родний договір. На найви-щому рівні політичний діа-лог та діалог в інших сфе-рах відбуватиметься нарівні саміту, на якому Ук-раїну представляє Прези-дент, а ЄС — президентиЄвропейської ради та Єв-ропейської комісії.

Для контролю за вико-нанням угоди та її перегля-ду буде створено Раду асо-ціації. Так звана платфор-ма громадянського сус-пільства допоможе залу-чити до реалізації угодивсіх громадян.

Водночас перебудовавітчизняної економіки від-криє нові перспективи ін-тенсифікації співробітниц-тва з країнами Митногосоюзу та СНД. В Угоді проасоціацію немає, і про цеговорить також і офіційназаява Європейської комісії,жодних положень, які б пе-решкодили нашим планамрозширенню співпраці зМитним союзом, країнамиСНД та іншими партнера-ми за межами Євросоюзу».

Зі вступного словаглави уряду на засіданні

Кабінету МіністрівУкраїни

18 вересня 2013 року

Можливостями потрібно грамотно скористатисяконкурентоспроможність. Прем’єр-міністр Микола Азаров переконаний, що Угода проасоціацію надасть поштовх модернізації вітчизняної економіки

Фот

о О

лега

МА

РК

ЕВ

ИЧ

А

Розвиток інформаційних технологій закладає підвалини реформування реального сектору

1 Зона вільної торгівлі створить унікальніможливості для прискорення модернізації

української економіки. Цими можливостями потрібнобуде грамотно скористатися. Як швидко доведетьсяперебудовуватися.

У�рамках�угоди�Україна�бере�на�себе�зобов’язання�що-до�гармонізації�законодавства�з�міжнародними�та�євро-пейськими�правилами,�нормами�та�стандартами.�Без-умовно,�перехід�на�нові�правила,�наприклад�у�сфері�тех-нічного�регулювання�або�санітарних�та�фітосанітарнихзаходів,�потребуватиме�від�вітчизняних�виробників�утому�числі�і�модернізації�виробництв.�Та�потреби�у�мо-дернізації�актуальні�і�без�підписання�угоди,�адже�рин-кові�умови�вимагають�ефективної�конкурентоздатності.Водночас�угодою�передбачені�перехідні�періоди�для�ім-

плементації.�Для�кожного�сектору�обумовлені�свої�часовірамки.Треба�зазначити,�що,�враховуючи�закінчення�перего-

ворного�процесу�та�підготовку�проекту�Угоди�про�асоціа-цію�до�підписання,�український�уряд�уже�сьогодні�здійс-нює ґрунтовні заходи щодо підготовки внутрішньогоринку до умов роботи в рамках ЗВТміж�Україною�та�ЄС.�Зокрема,�здійснюються�реформи�у�таких�сферах,�як�са-

нітарні�та�фітосанітарні�заходи,�технічне�регулювання�тастандартизація,�державні�закупівлі,�державна�допомогатощо.�На�постійній�основі�проводиться�робота�щодо�гар-монізації�законодавства�України�із�законодавством�Євро-пейського�Союзу,�в�тому�числі�в�рамках�Порядку�денногоАсоціації�Україна�—�ЄС�та�Загальнодержавної�програмиадаптації�законодавства�України�до�законодавства�ЄС.�Поряд� з� цим,� з�метою� врахування� інтересів� україн-

ських�товаровиробників�та�посилення�конкурентоспро-можності�українських�товарів�в�умовах�функціонуваннязони�вільної�торгівлі,�а�також�у�рамках�реалізації�Про-грами�економічних�реформ�на�2010—2014�роки�«Заможнесуспільство,�конкурентоспроможна�економіка,�ефектив-на�держава»�Кабінетом�Міністрів�України�15�червня�2011року�прийнято�розпорядження�№�548-р�«Про�затвер-дження�плану�заходів�щодо�збільшення�переваг�та�міні-мізації�негативних�наслідків�створення�зони�вільної�тор-гівлі�з�Європейським�Союзом�для�економіки�України».�У2012�році�відповідні�заходи�було�актуалізовано�(розпо-рядження�КМУ�від�10.10.2012�№�762-р).Водночас,�у�рамках�реалізації�Програми�економічних

реформ�на�2010—2014�роки�«Заможне�суспільство,�кон-курентоспроможна� економіка,� ефективна� держава»проводиться�робота�щодо�створення�національного�ме-ханізму�імплементації�Угоди�про�асоціацію�між�Украї-ною�та�Європейським�Союзом.�

2 Згідно з досягнутими домовленостямилібералізація торгівлі охоплює понад 97%

тарифних ліній, або понад 95% обсягу двосторонньоїторгівлі між сторонами. Розкажемо докладніше прорешту відсотків, тобто про винятки.

Стосовно� решти� 3%� тарифних� ліній� (це� здебільшогосільськогосподарські�товари)�передбачено�інші�режими.�

З боку сторони ЄС — це режим квотування чутливихтоварів, які зазвичай вилучаються з режиму лібералі-зації при укладенні угод про вільну торгівлю, тобтопідпадають під загальний режим оподаткування примитному оформленні. Йдеться�не�про�обмеження�обсягів�імпорту,�а�лише�про

те,�що�імпорт�зазначених�товарів�понад�визначений�обсягпідпадатиме�під�загальний�режим�імпорту,�тобто�оподат-ковуватиметься�за�тими�ж�умовами,�які�діють�для�Украї-ни�сьогодні.�Таким�чином,�українські�виробники�отри-мують можливість завозити певні обсяги цих товарівбез справляння ввізних мит у рамках тарифної квоти.На�сьогодні�сторонами�досягнуто�домовленості�щодо�36

видів�сільськогосподарських�товарів,�стосовно�яких�за-проваджуються�тарифні�квоти�для�імпорту�в�ЄС.�Середцих�товарів�є:�свинина,�м’ясо�птиці,�цукор,�зернові�куль-тури�тощо.Застосування�квот�ЄС�здійснюється�на�основі�принци-

пу�«Перший�прийшов,�перший�отримав».Інформацію�щодо�того,�які�товари�підлягають�квоту-

ванню�з�боку�сторони�ЄС,�обсягів�відповідних�квот�та�не-використаних�обсягів�квот�можна�буде�знайти�на�сайтахЄвропейської�комісії�та�Служби�підтримки�експорту.

З боку Українищодо�таких�товарів�запропоновано�зни-ження�мита�на�20%�та�50%�протягом�певних�перехіднихперіодів�(7�та�10�років),�а�також�режим�квотування�(цу-кор,�м’ясо�птиці,�свинина).�

3 Відомо, що скасування більшості ввізних мит, якісьогодні діють в Європейському Союзі щодо

українських товарів, відбудеться вже в перший рік діїугоди. Наскільки швидко це зможуть відчути українськіспоживачі.

Що�стосується�українських�споживачів,�то�вони�одні�зперших�зможуть�відчути�результати�запровадження�ре-жиму�вільної�торгівлі�між�Україною�та�ЄС.�Оскільки�ввіз-ні�мита�на�товари�будуть�повністю�скасовані,�а�на�деякітовари�почнуть�поступово�щорічно�знижуватись,�вже�зпершого�дня�дії�положень,�відповідно�і�товари�походжен-ням�з�ЄС�подешевшають.�Прикладом�може�бути�набуттячинності�угоди�про�вільну�торгівлю�з�Європейською�асо-ціацією�вільної�торгівлі� (ЄАВТ),�в�яку�входять�чотирикраїни:�Ісландія,�Ліхтенштейн,�Норвегія�та�Швейцарія.В�перший�же�місяць�можна�було�спостерігати�зниженняцін�на�товари�походженням�з�цих�країн,�наприклад�на�си-ри�та�рибну�продукцію.

4 Як процеси, що відбуватимуться на українсько-європейському ринку, позначаться на

конкурентоспроможності наших виробників на ринкахтретіх країн.

У�рамках�угоди�Україна�бере�на�себе�зобов’язання�при-йняти�для�використання�на�внутрішньому�ринку�міжнарод-ні�та�європейські�норми�та�стандарти�виробництва�і�якостіпродукції.�Для�споживачів�це�означає,�що�якість�та�безпеч-ність�української�продукції�значно�підвищаться�та�відпові-датимуть�аналогічним�показникам,�які�прийнятні�в�провід-них�країнах�світу.�Безумовно,�автоматично�підвищитьсяконкурентоспроможність�вітчизняної�продукції�не�лише�наринку�держав—членів�ЄС,�а�й�на�ринках�третіх�країн.

5 Наявність міжнародного договору, що передбачаєвільну торгівлю з Європейським Союзом, має

стати потужним аргументом на користь збільшенняпрямих іноземних інвестицій. У разі вільнюськогоуспіху на нас чекає інвестиційний бум.

Імплементація� положень�щодо� запровадження� зонивільної�торгівлі,�зокрема�поліпшення�інвестиційного�табізнес-клімату�в�Україні,�має�стати�потужним�додатко-вим�аргументом�на користь збільшення надходженняпрямих іноземних інвестицій у�виробництво�товарів�абопослуг,�орієнтованих�на�експорт�до�держав—членів�ЄС,використовуючи�наявні� конкурентні� переваги� україн-ської�економіки.

6 Наскільки перебудова вітчизняної економікивідкриє нові перспективи інтенсифікації

співробітництва з країнами Митного союзу та СНД.

Підписання�Угоди�про�асоціацію�з�Європейським�Сою-зом�не�призведе�до�значної�зміни�торговельного�режиму

з�країнами�Митного�союзу.�Наразі�Україна�та�країни-члени�Митного�союзу�регулюють�свої�торговельні�відно-сини�в�рамках�Угоди�про�вільну�торгівлю�країн�СНД.�Вод-ночас,�режим�вільної�торгівлі�з�ЄС�позитивним�чином�по-значиться�на�російських�підприємствах,�що�зареєстро-вані�і�діють�в�Україні.�Це�дасть�змогу�їм�скористатися�пе-ревагами�доступу�на�ринок�ЄС.Крім�того,�підписання�та�належна�імплементація�Угоди

про�асоціацію�між�Україною�та�ЄС�створить�нові�можли-вості�для�міжнародної�економічної�співпраці�та�в�пер-спективі�матиме�позитивний�вплив�на�розвиток�коопера-ційних�зв’язків�між�підприємствами�України�та�іншихкраїн�світу,�включаючи�країни�Митного�союзу.�У�перспективі�належна�імплементація�положень�угоди

матиме,�як�наслідок,�загальне�поліпшення�умов�для�ве-дення�економічної�діяльності,�інвестиційного�клімату�вУкраїні�та�підвищення�рівня�довіри�потенційних�зовніш-ніх�та�внутрішніх�інвесторів�до�вітчизняної�судової�сис-теми,�що�сприятиме�розвитку�галузевого�співробітництвау�виробничій�сфері�та�залученню�прямих�інвестицій�у

розвиток�виробництв,�у�тому�числі�високотехнологічних,що�потребують�довгострокових� інвестицій.�Це�відкриєнові�можливості�для�розвитку�національної�економікиУкраїни�та�її�стратегічних�партнерів,�розвитку�коопера-ційних�зв’язків�між�підприємствами�України�та�іншихкраїн�світу,�серед�яких�не�лише�країни-члени�ЄС,�а�й,зокрема,�країни-члени�МС.�Поліпшення�умов�доступу�на�найбільший�у�світі�ринок

створюватиме�умови�для�виходу�обсягів�та�якості�про-дукції,�що�спільно�розробляється�і�виробляється�підпри-ємствами�України�та�країн�МС,�на�принципово�новий,�ви-щий�рівень.�Наближення�внутрішніх�норм�і�стандартівУкраїни�до�норм�і�стандартів�ЄС�може�сприяти�активіза-ції�співробітництва�не�лише�з�країнами-членами�ЄС,�а�та-кож�з�іншими�країнами,�зокрема�країнами-членами�МС.�Це�стосується�також�розвитку�коопераційних�зв’язків

на�рівні�окремих�підприємств�в�Україні�та�країнах�МС,що�у�власній�діяльності�орієнтуються�на�кращі�світовістандарти�управління,�безпеки�та�якості.�При�цьому,�зва-жаючи�на�стратегічне�партнерство,�позитивні�результа-ти�та�динаміку�багаторічної�тісної�співпраці�окремих�кра-їн�МС�з�ЄС�у�багатьох�секторах,�у�перспективі�можна�очі-кувати�поступової�конвергенції�норм�і�стандартів�країн-членів�МС�до�норм�і�стандартів�ЄС,�що�сприятиме�ще�ін-тенсивнішому�розвитку�економічних�відносин�між�нимита�Україною�на�якісно�новому�рівні.

7 Угода з ЄС — не догма. Які можливості для переглядуцього двостороннього договору передбачені.

Згідно�зі�статтею�481�Угоди�про�асоціацію�сторони�за-безпечують�її�всебічний�перегляд�протягом�п’яти�років�здати�набрання�нею�чинності,�а�також�у�будь-який�іншийчас�за�взаємною�згодою�сторін.�Окрім�цього,�створений�урамках�угоди�комітет�з�питань�торгівлі�може�періодичнопереглядати�та�вносити�корективи�до�положень�угоди.Рада�асоціації,�засідання�якої�проходять�на�щорічній

основі,�також�періодично�переглядає�функціонування�ці-єї�угоди�у�світлі�її�цілей�(стаття�461).

www.ukurier.gov.ua31 жовтня 2013 року, четвер, № 200 7СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

7

ІНТЕГРАЦІЯ: що чЕкАє НА ЕкоНомІку

Сім разів відміряли —можемо «різати»

Спеціально для «Урядового кур’єра»практичні аспекти Угоди про зонувільної торгівлі між Україною таЄС прокоментував Урядовийуповноважений з питаньєвропейської інтеграції,заступник главиделегації України дляучасті у переговорах зЄвропейським Союзомщодо укладення Угодипро асоціацію між Україною та ЄС, керівник робочоїгрупи з питань створення зони вільної торгівлі міжУкраїною та Євросоюзом Валерій Пятницький.

Сторінку підготувала Оксана ГОЛОВКО, «Урядовий кур’єр»

Належна імплементація положень угоди у перспективі обов’язково підвищить довіру інвесторів. А це дасть змогувідкривати нові високотехнологічні підприємства

Фот

о з

сайт

у i-m

ash.

com

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єрСПЕЦ

ІАЛЬНИЙ

ВИПУСК8

інтеграція: погляд експертів

Галина ІЩЕНКО, «Урядовий кур’ єр»

На запитання «УК», чивиграє агросектор Ук-

раїни від підписання Угодипро асоціацію з ЄС, біль-шість експертів відповілиствердно, зауваживши, що«більше виграє, ніж про-грає». Адже з її підписан-ням для більшого асорти-менту та обсягу вітчизня-ної сільгосппродукції бу-дуть відкритті кордони наєвроринок, а це 500–600 мі-льйонів платоспроможнихспоживачів. При цьомуперший рік ми експортува-тимемо більшість своєїпродукції без мит, або зазниженими митами 0,5%.Наразі ще тривають пере-говори за деякими пози-ціями. Щоправда, доступна цей ринок матимуть ли-ше якісні та безпечні про-дукти, які відповідатимутьєвростандартам.

Зерновики маютьпотенціал

«Початковий ефект відскасування мит з боку Єв-росоюзу, за оцінками екс-пертів, забезпечить додат-кові надходження від екс-порту сільгосппродукціїрозміром понад чотири мі-льярди гривень. Зокремавід торгівлі зерном Украї-на зможе додатково отри-мати понад два мільярдигривень», — зазначив підчас нещодавнього зерново-го конгресу міністр аграр-ної політики та продоволь-ства Микола Присяжнюк,додавши, що за січень—липень цього року ми екс-портували в ЄС продукціїна 2,6 мільярда доларів(при зовнішньоторговель-ному обігу між Україною ікраїнами ЄС 4,6 мільярдадоларів), або на 16,3% біль-ше, порівняно з відповід-ним періодом торік. Прицьому найбільшою попу-лярністю у європейців ко-ристувалися наші олія,зернові та олійні культури.

Те, що хороші перспек-тиви на ринку ЄС маютьнаші зерновики, підтвер-див і начальник відділуАПК ДП «Укрзовнішін-форм» Олександр Одосій.«За якістю зерна можемоконкурувати не лише з єв-ропейцями, а й з амери-канцями та бразильцями.При високих стандартахякості зерна в Європі Ук-раїна готова експортуватитуди і пшеницю, і кукуруд-зу. Наприклад, якісна ук-раїнська кукурудза найде-шевша у світі, тому екс-порт її лише зростатиме»,— зауважив він, додавши,що експортні перспективиматиме не лише зерновагалузь, а й переробка збіж-жя (це і корми для тварин,і борошно), де маємо хоро-шу квоту.

Як відомо, останнім ча-сом зернова галузь демон-струє швидке зростання,та її потенціал виробниц-тва та експорту значно ви-щий і його можна істотнозбільшити, переконані екс-перти. За словами дирек-

тора департаменту зов-нішньоекономічних зв’яз-ків Мінагропроду ВадимаТрюхана, угода якразсприятиме цьому, адже з їїпідписанням Україна можерозраховувати на прихідще більших інвестицій угалузь, розвиток сучаснихагротехнологій, розбудовуінфраструктури, логісти-ки, розширення ринківзбуту, а отже, й на збіль-шення виробництва.

Птахівникиперші і позаконкуренцією

Найбільш підготовлени-ми до експорту в Європусвоєї продукції виявилисяптахівники. Так, за слова-ми директора консалтинго-вої компанії «ПроАгро»Миколи Верницького, нацьому ринку працює двапотужні і сучасні гравці змодернізованим виробниц-твом, яким буде легко під-лаштуватися під євронор-ми. До того ж у нас переви-робництво курятини, і по-тужності птахофабрик да-ють змогу експортувати їїна євроринок.

Про готовність початипостачання курятини україни ЄС уже в листопадізаявив голова ради дирек-торів «Союзу птахівниківУкраїни» Олександр Баку-менко. Здійснюватимуть їхтри підприємства агрохол-дингу «МХП», які у липніотримали дозвіл на це: Ми-ронівська птахофабрика(охолоджена і замороженакурятина), Снятинськаптахофабрика (гусячем’ясо, фуа-гра) і Миронів-ський м’ясопереробний за-вод «Легко» (готові м’ясніпродукти). Очікується, щоу перспективі холдинг що-річно експортуватиме наєвроринок 30–50 тисячтонн курятини.

Цікаво, що вже зараз по-льські ЗМІ, зокрема по-льська газета «Puls Bizne-su» написала з посиланнямна експертну думку, щонавряд чи польська куря-тина витримає конкурен-цію українській (після від-криття зони вільної торгів-лі ЄС з Україною) та аме-риканській (після створен-

ня трансатлантичної зонивільної торгівлі між США іЄС до кінця 2014 року). «Уціновій конкуренції у наспрактично немає шансівчерез дешеві корми в Ук-раїні», — роблять висновкипольські експерти.

«Молочка»з хорошимишансами

Експерт Українськогоклубу аграрного бізнесуТарас Гагалюк зауважив,що нині нам треба грати навипередження і налагодитиувесь ланцюжок: від вироб-ництва до постачання уторгівельні мережі за стан-дартами якості, прийняти-ми у Європі. Тоді у нас будешанс. Бо якщо прийдуть єв-ропейські ветеринари таконтрольні органи, щоб діз-натись, як у нас побудова-ний процес, чи готова нашапродукція виходити наринки ЄС, можуть виника-ти проблеми. Адже в Украї-ні лише 20% молока вироб-ляють підприємства, інші80% — у приватному секто-рі. Аби лишатись на ринкумолока та м’яса, селянамтреба об’єднуватися у коо-перативи. Іншого шляхупросто немає, але поки щоцей процес досить млявий.

А за прогнозами генди-ректора Центру підвищен-ня ефективності в тварин-ництві Миколи Бабенка,якщо в Україні не змінюва-тимуть агротехнології утваринництві на сучасні таефективні, то в зоні вільноїторгівлі з Європою у 2/3наших тваринників пер-спектив немає. Адже цінина українську свинину тамолочну продукцію вжезараз у півтора–два разивищі, ніж у ЄС.

Ще один плюс в євроін-теграції для «молочки»знайшов перший заступ-ник міністра аграрної полі-тики та продовольства ІванБісюк. «При відкритті рин-ку ЄС важливі не стількиобсяги постачання україн-ської продукції, скількиможливість українськихкомпаній диверсифікуватиїх за рахунок країн-членівЄС», — сказав він, м’яконатякнувши, що 80% нашої

«молочки» йде на росій-ський ринок, де останнімчасом не завжди нам раді.

Харчі станутьдешевшими,а гривнястабільнішою

Після підписання угодиціни на продукти харчу-вання в Україні не зрос-туть, а навпаки знизяться,впевнений директор кон-салтингової компанії «Про-Агро» Микола Верниць-кий. Адже на українськийринок зайде багато якісноїі дешевшої європейськоїпродукції і нашим вироб-никам нічого не залишить-ся, як підвищувати своюконкурентоспроможність,модернізуючи виробниц-тва, та знижуючи ціни ви-робництва й продукції, абойти з ринку. Тож від цьогооднозначно виграють зви-чайні українці-споживачіхарчів. Щоправда, деякіексперти зауважують, щоце станеться не миттєво, апротягом 5–6 років.

Посол США в УкраїніДжеффрі Пайєт теж пере-конаний, що з підписаннямУгоди українським вироб-никам українська продук-ція подешевшає щонай-менше на 15%. Через те, щоукраїнським виробникамне доведеться більше про-ходити окрему сертифіка-цію в країнах Європи. Цепозитивно позначиться напопулярності українськихтоварів у Європі та збіль-шенні обсягів їх експорту.

«Ще більше ми виграємовід зниження митних збо-рів на українську продук-цію, а також від збільшен-ня квот на поставки до Єв-ропи. За більшістю напря-мів митні збори знизять донуля. Це також позитивновідіб’ється на ціні. А такожпозитивно позначиться наукраїнській економіці. Зодного боку, збільшитьсявиробництво всерединікраїни. З іншого — зростеприплив іноземної валюти,що дасть змогу зробитигривню ще стабільнішою»,— переконаний аналітикМіжнародного центру пер-спективних дослідженьОлександр Жолудь.

Аграрії більше виграють, аніж програютьПЕРСПЕКТИВА. Найбільшу вигоду від зони вільної торгівлі з Євросоюзом отримають сільгоспвиробники

ТОЧКА ЗОРУ

У зоні ризику —винороби

Володимир ЛАПА, гендиректор Українського клубу

аграрного бізнесу:— Переговорний процес показав, що не лише Україна

боїться конкуренції з боку певних видів європродукції, зок-рема молока та м’яса. ЄС теж чітко розуміє: Україна можебути серйозним конкурентом, зокрема, що стосується ку-рятини, зернових та олії. Компроміс було знайдено і підго-товлено доволі збалансовану угоду. З одного боку, ринкивідкриваються, з іншого, не повністю, аби за деякими кри-тичними позиціями забезпечити захист внутрішнього рин-ку. Передбачено надання тарифних квот, коли за нульови-ми або зниженими ставками можна ввозити лише обмеже-ний обсяг продукції. В ЄС нині більше обмежень, аніж в Ук-раїни. Передбачено також перехідний період для кожноговиду продукції. Тому формат зони вільної торгівлі з натяж-кою можна назвати вільною, але вона достатньо збалан-сована і може посилити сильні сторони ЄС та України й мі-німізувати слабкі.

Якщо говорити про зону ризику, то в ній опиняться ви-нороби та молочники з окремими видами продукції. Йдеть-ся про неможливість використання географічних наймену-вань, які зареєстровано в Євросоюзі. Зокрема такі: коньяк,шампанське, портвейн, мадера, сир фетта, пармезан, ка-мамбер тощо. Після перехідного періоду ми не зможемо їхвиробляти. Це була принципова позиція ЄС, не погодив-шись з якою, угода не відбулася б. Інші види сирів ми змо-жемо експортувати в ЄС без мит, у необмеженій кількостіі навіть без перехідного періоду, якщо отримаємо дозвілвід Єврокомісії з охорони здоров’я і захисту прав спожива-чів ЄС (SANCO).

Щодо інших видів продукції, то основний ризик Українавзяла на себе, ще коли вступала у СОТ. Тоді щодо більшостіагропродукції ставки ввізного мита були знижені до 5–10%.Тому якщо зараз вони знизяться з п’яти до нуля, це не будекритичним.

Є можливості для росту

Андрій ДИКУН, президент Асоціації виробників молока:

— Однією з ключових переваг України на ринку ЄС є те,що ми маємо можливості для росту. У Європі такого по-тенціалу немає. По-перше, через брак землі. За їхніми за-конами на утримання однієї корови треба мати один гек-тар землі, й тому навіть якщо вони захочуть тримати біль-ше худоби, то не зможуть. У середньому європейські фер-мери можуть собі дозволити утримувати до 35 корів, тодіяк в Україні в цьому плані значно більші можливості. По-друге, молочну галузь ЄС добре дотують і підтримують фі-нансово з бюджету, на відміну від того, що є в Україні. Аледо 2015 року таку підтримку мають звести до нуля, і безпідтримки ззовні європейські молочники навряд чи будутьтакими ефективними. По-третє, нам є куди рости в планіефективнішого використання тварин, бо є ферми, де от-римують від корови 10 тонн на рік, а є — де 4 тонни. Звіс-но, оптимальним було б, якби держава знайшла можли-вості підтримати молочну галузь, як свого часу зробила зптахівництвом.

Експорт олії може зрости на 40%

Ігор ОСТАПЧУК, експерт аграрних ринків УКАБ:

— Після підписання угоди завдяки скасуванню митних збо-рів Україна зможе збільшити поставки соняшникової олії наєвропейський ринок до 832 400 000 тонн, що на 40% більше,ніж країна поставила торік, а також стати п’ятою за обсягамипоставок олії в ЄС. Крім того, скасування Україною мита наввезення устаткування і техніки дасть змогу здешевити мо-дернізацію та технічне переоснащення галузі.

МОВОЮ ЦИФРЗа попередніми домовленостями з ЄС Україна зможе по-

стачати в Європу до мільйона тонн пшениці з нульовою мит-ною ставкою, 40 тисяч тонн свинини, 12 тисяч тонн теляти-ни, 36–40 тисяч тонн м’яса птиці.

Українська курятина може завоювати ринки європейських країн

Фот

о В

олод

имир

а З

АЇК

И

31 жовтня 2013 року, четвер, № 200 www.ukurier.gov.ua

інтеграція: як допомогти бізнесу

СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

9

Підписання Україною Угоди про Зону вільної торгівлі з

ЄС, можливі вигоди і втрати віт­чизняної економіки від цього без перебільшення стали основною темою дискусій в нашій держа­ві. Попри більшість прихильни­ків євроінтеграції вистачає її про­тивників, котрі висувають свої ар­гументи, спираючись при цьому на думки, які вже висловлювали неодноразово політики сусідньої країни. Однак навіть ті, хто праг­матично оцінює полюси і міну­си приєднання України до ЗВТ з ЄС, впевнені, що певні труднощі в українських підприємств виник­нуть. І щоб їх подолати, потрібна підтримка держави. Що саме ма­ють робити державні інституції для підтримки вітчизняного біз­несу — про це наша розмова із за­відувачем сектору грошово­фі­нансової стратегії Національно­го інституту стратегічних дослі­джень Олексієм МОЛДОВАНОМ.

УК Якщо Зона вільної торгів-лі стане реальністю, чи зможе український бізнес конкурува-ти на рівних з тими, для кого ЄС давно вже є, так би мовити, рід-ним домом і вони почувають се-бе у хитросплетіннях тамтеш-ніх реалій як риба у воді?— Найефективнішим і найро­зумнішим розв’язанням цієї про­блеми для України є перейняття європейської системи держав­ної допомоги бізнесу. Адже єв­ропейські чиновники вимагають від України скасування більшос­ті податкових пільг, оскільки це, на їх думку, порушує принци­пи ринкової економіки, створю­ючи українським виробникам неконкурентні переваги. Вод­ночас, більшість країн ЄС засто­совує значно ширший пакет фіс­

кальних заходів для розвитку підприємництва, який включає прямі бюджетні трансферти та комплекс податкових пільг.

При цьому найбільші можли­вості щодо надання державної допомоги, в тому числі й подат­кових пільг, мають східні кра­їни ЄС, тобто наші найближ­чі сусіди, і прямі конкуренти в Центрально­Східній Європі — Польща, Словаччина, Угорщи­на, Румунія. Враховуючи, що тут відносно невисока вартість робо­чої сили, а підприємства мають доступ до довгих та дешевих фі­нансових ресурсів, технічної та фінансової допомоги з бюджетів ЄС, держави та органів місцево­го самоврядування, конкурува­ти з ними буде досить складно, навіть на внутрішньому ринку.

УК І який же вихід з цієї непро-стої ситуації?— Відчутно знизити загрозу па­діння конкурентоспроможнос­ті вітчизняних підприємств до­поможе реформування системи фіскальних інструментів під­тримки підприємництва. Про доцільність запровадження в Україні реальних і дієвих подат­кових стимулів говорять прак­тично всі політики і чиновники, проте на практиці мало що ви­ходить. Обумовлено це тим, що сам об’єкт підтримки чи стиму­лювання досить складний. Тре­ба чітко усвідомлювати, що саме необхідно підтримувати і стиму­лювати і на якій ланці досягаєть­ся максимальний ефект при мі­німальних затратах бюджету. Варто пам’ятати, що нормативні документи ЄС і СОТ, за рідким винятком, забороняють надава­ти державну допомогу у формі податкових пільг окремим гос­

подарським суб’єктам, але да­ють змогу підтримувати певні напрями економічної діяльності.

Цим повною мірою і користу­ється більшість країн ЄС, а осо­бливо наші західні сусіди. Для того щоб наочно порівняти те, в яких стартових умовах розпо­чнуть діяльність українські та європейські компанії на спільно­му ринку, достатньо подивитися на виробництво в розрізі «еко­номічного шляху» нового товару від зародження ідеї до виведен­ня його на ринок.

УК Деталізуйте, якщо можна, цей шлях і етапи, на якому біз-нес може одержати підтримку від держави.— Умовно його можна розподі­лити на чотири стадії: проведення науково­дослід них

та дослідно­конст рук тор ських розробок (НДДКР), ко ли ідея матеріалізується в конкретний проект лише на папері;

комерціалізація НДДКР. Ма­ється на увазі пошук інвестора для втілення розробок у прак­тику. Адже НДІ чи групи енту­зіастів не мають достатніх фі­нансових ресурсів для цього;

промислове впровадження інновації, тобто масове ви­робництво на основі нових розробок. Для нових тех­нологій чи нових техніч­них рішень він формується в процесі модернізації вироб­ництва, коли підприємства оновлюють свою технологіч­ну та технічну базу;

поточна господарська діяль­ність, пов’язана з основною діяльністю підприємства. На цьому етапі інновація виво­диться на ринок та здійсню­ється її просування.

Кожна держава зацікавлена в тому, щоб усі стадії інноваційно­го процесу відбувалися в межах її юрисдикції, оскільки саме за таких умов досягається макси­мальне зростання виробництва, кількості робочих місць, доходів бюджету. Проте рішення інвес­торів ґрунтується на збалансу­ванні ризику та прибутку. Оче­видно, що для бізнесу найменш ризикованим є перепродаж уже готової продукції, більш ризико­ваним — налагодження власно­го виробництва за вже розробле­

ною моделлю (шляхом придбан­ня патенту чи ліцензії), і, оче­видно, найбільш ризикованою діяльністю є заглиблення до ета­пу науково­дослідних та дослід­но­конструкторських розробок .

УК На якому саме з цих етапів можлива підтримка державних органів?—Для того щоб забезпечити весь виробничий ланцюжок, уряди різних країн надають значну під­тримку підприємствам на різних його стадіях, проте найбільше там, де існує максимальний ри­зик для підприємств. Цим самим держава фактично бере на се­бе частину ризиків та підвищує очікувану норму прибутку, що відчутно впливає на зацікавле­ність бізнесу розвивати свою ді­яльність. Ці досить зрозумілі речі спонукають наших західних сусі­дів запроваджувати досить зна­чні фіскальні інструменти під­тримки своїх підприємств.

Як бачимо, країни­конкуренти України здійснюють пряму фіс­кальну підтримку свого бізнесу на всіх стадіях виробництва. Це створює кумулятивний ефект: чим більше стадій економічної діяльності охоплює підприєм­ство, тим більше своїх витрат во­но може компенсувати за раху­нок державної допомоги. Примі­ром, якщо підприємець задумав розробити і вивести на ринок но­вий товар, то його сукупні витра­ти в Польщі будуть на 25–30% нижчі, ніж в Україні. Зазначи­мо, що всі перелічені країни ма­ють спеціальні економічні зони (СЕЗ), де існують найбільші по­даткові стимули. Часто в їх рам­ках концентруються практично цілі галузі. Зокрема, в СЕЗ пе­ребуває майже вся автомобіль­

на промисловість Словаччини та Польщі.

УК Але ж в Україні теж чимало підприємств мають пільги, про-те якісних та кількісних карди-нальних змін в нашій економіці щось особливо не помітно… — Ефективність європейської системи державної допомоги біз­несу в тому, що податкові пільги мають чітку стимулюючу спря­мованість. Підприємства можуть розраховувати на них лише то­ді, коли вони реалізують інвес­тпроекти і зобов’язалися довес­ти їх до завершення. Більше того, найбільшу допомогу вони можуть отримати, якщо весь цикл (від НДДКР до виведення товару на ринок) розміщуватиметься в рамках юрисдикції однієї країни. Вітчизняна ж система податко­вих пільг переважно спрямована на збільшення ліквідності під­приємств. Вона не сприяє модер­нізації виробництва, а тим більше здійсненню НДДКР. В кращому разі додатковий фінансовий ре­сурс буде спрямований на роз­ширення поточної господарської діяльності або, максимум, нала­годження виробництва за інозем­ними ліцензіями чи патентами. Реформування ж системи фіс­кальної підтримки економіки має бути спрямовано на стимулюван­ня підприємств розвивати весь цикл господарської діяльності на території України і забезпечи­ти їх конкурентоспроможність на внутрішніх та світових ринках.

УК Наразі ви самі говорите, що чиновники ЄС досить прохолод-но ставляться до будь-яких іні-ціатив України щодо запрова-дження податкових стимулів для інвестиційно-інноваційної ді-яльності. Як у такому разі бути? — Безумовно, якщо Україна об­рала європейський вектор розви­тку, то варто уникати створення конфліктних ситуацій у відноси­нах з ЄС. Але підтримка вітчизня­ного бізнесу залишається одним із фундаментальних завдань уряду незалежно від зовнішньополітич­ного курсу, тим більше, що мова йде не про запровадження яки­хось неконкурентних переваг для українських підприємств, а ли­ше про створення для них рівних умов з європейськими конкурен­тами. В цьому питанні необхід­но знаходити нові рішення. Най­більш оптимальним варіантом є взяття на озброєння європейської системи фіскальних стимулів. В такий спосіб уряд отримає широ­кі можливості для підтримки ві­тчизняного виробника, при цьому не тільки уникне спротиву з боку ЄС, а й задекларує готовність по­глиблювати інтеграцію до ЄС.

Василь ТУГЛУК, «Урядовий кур’єр»

Фіскальні інструменти підтримки господарської діяльності у країнах Центрально-східної Європи

КраїнаСтадія господарського процесу

Проведення НДДКР Комерціалізація результатів НДДКР

Модернізація виробництва, впровадження нових технологій

Підтримка поточної господарської діяльності

Польща 1. Бюджетні гранти зі структурних фондів ЄС та державного бюдже-ту на здійснення НДДКР.

2. Податкові пільги для суб’єктів, що мають статус науково-дослідних центрів.

Бюджетні трансферти, що від-шкодовують частину витрат на комерціалізацію результатів НДДКР.

1. Технологічний податковий кредит зі ставкою 50% на придбання нових тех-нологій у формі нематеріальних акти-вів (ліцензії, патенти, ноу-хау тощо).

2. Компенсація до 50% вартості інвести-ційних проектів, реалізованих в СЕЗ.

Податковий кредит на роз-ширення поточної діяльнос-ті, державні гарантії для кре-дитів для малого та серед-нього бізнесу.

Словаччина Бюджетні гранти зі структурних фон-дів ЄС та державного бюджету на здійснення НДДКР.

Бюджетне фінансування інф-раструктури для комунікації бізнесу і науки.

Компенсація до 50% вартості інвестицій-них проектів реалізованих в СЕЗ.

Повне звільнення від опо-даткування податком на при-буток на 5 років для збіль-шення обсягів виробництва.

Угорщина 1. Податкова знижка з податку на при-буток в розмірі 200% вартості НДДКР.

2. Податковий кредит зі ставкою 10 % для великих підприємств та 25% для підприємств малого та серед-нього бізнесу на витрати, пов’язані з винагородою науково-дослід-ницького персоналу.

Податковий кредит на комерціа-лізацію НДДКР (Patent Box). До-зволяє вираховувати з бази опо-даткування податку на прибу-ток 50% доходу від отриманої плати за використання іншими суб’єктами його прав на розро-блені і запатентовані ним НДДКР.

Інвестиційний податковий кредит з діа-пазоном ставок 25-50% на реалізацію ін-вестиційних проектів. Максимальне зни-ження податку – 80% в період до 10 ро-ків.

Компенсація відсотків за за-лученими кредитам.

Румунія Податковий кредит в розмірі 20% вартості НДДКР.

Бюджетне фінансування інф-раструктури для комунікації бізнесу і науки.

1. Звільнення від сплати податку на при-буток для компенсації частини вартос-ті інвестицій.

2. Повне звільнення від сплати податку на будівництво та податку на нерухомість.

Державні пільгові кредити.

«Оптимальним варіантом для нас є взяття на озброєння європейської

системи фіскальних стимулів»

Завідувач сектору грошово-фінансової стратегії

Національного інституту стратегічних досліджень,

кандидат економічних наук Олексій МОЛДОВАН

ДОСЬЄ «УК»Олексій МОлдОван. Народився 23 листопада 1984 року у Верхньо­

дніпровську Дніпропетровської області. Закінчив Дніпропетровський наці­ональний університет, де отримав кваліфікацію магістр за спеціальністю «Економіка підприємства». У 2012 році, після закінчення навчання в аспі­рантурі Національного інституту стратегічних досліджень, захистив канди­датську дисертацію. Навчався у Варшавському університеті за напрямками «Податкове право ЄС» та «Системи публічних фінансів». З січня 2009 ро­ку — старший консультант відділу економічної та соціальної стратегії Наці­онального інституту стратегічних досліджень. З липня 2010 року — завіду­вач сектору грошово­фінансової стратегії відділу економічної стратегії цього інституту. Автор понад 100 наукових та аналітичних робіт.

За даними Національного інституту стратегічних досліджень

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр

ІНТЕГРАЦІЯ: ПОГЛЯД жуРНАЛІсТІВСПЕЦІАЛ

ЬНИЙ

ВИПУСК

10

Вікторія ВЛАСЕНКО, «Урядовий кур’єр»

Нашу країну часто по-рівнюють із Францією.

Адже площа та кількістьнаселення у нас майже од-накові. Багато хто вважає,що на цьому подібність ізакінчується. А даремно.

На власномудосвіді

Безумовно, семиденнийтур до Парижа чи гламурнапоїздка в Канни залишить увас шлейф яскравих, ні нащо не схожих вражень, під-силених смаком чудовоговина та французької кухні. Іна заздрісні запитання дру-зів, як пройшла поїздка, виностальгійно зітхатимете зісловами: «Та що там ска-жеш, Париж!» Але для того,щоб збагнути, чим живутьпересічні французи і які во-ни у повсякденні, треба по-торгуватися на місцевомубазарчику, обговорити з гос-подарем хлібного магазин-чика останні політичні події,посидіти в черзі до зубноголікаря, застрягнути в ліфті,залити сусідів на різдвянийCвятвечір, відвідуватишкільні батьківські збори ікористуватися громадськимтранспортом. Пройшовшиуспішно усі ці етапи, влас-кор «УК» у Страсбурзі берена себе сміливість ствер-джувати, що у ставленні дожиття українці і французидуже подібні.

Французи, як і українці,дуже люблять відпочивати.

І річ не лише у 37-деннійвідпустці, яку визначено за-коном у Франції, й 11 офі-ційних державних святах,які відзначають щороку.Французи, як і українці,вміють перетворити на ма-леньке свято навіть звичай-ну обідню перерву. Прига-дую, як один випадок ледьне змусив мене розплакати-ся від розчулення і хвиліспогадів про батьківщину.Якось у Страсбурзі я зайш-ла до відділення одного знайбільших французькихбанків, і хоча час обідньоїперерви вже давно завер-шився, три віконечка, заякими мали сидіти клерки,були порожні. Постоявшихвилин із десять, я почаладемонстративно кахикати, ітут із глибини службовогоприміщення, обтрушуючикрихти з рота і попиваючина ходу каву, вибіг банків-ський службовець. «Вибач-те, день народження у спів-робітниці відзначали, вонаторт принесла», — поясниввін.

І в смаках, і в побуті

Якщо цими осінніми дня-ми вирушите у мандрівкудовколишніми ельзаськимиселами, вас не полишатимевраження, що подорожуєтеЖитомирською областю.Зорані під озимину поля,стебла сухої кукурудзи,акуратні валки соломи, ря-дочки зимової капусти, яб-луневі сади, стада корів, не-величкі хатки з городами,

рябі кури у дворах, і лишерівненьке асфальтове по-лотно без ознак ям та вибоїннагадує вам, що їдете не ук-раїнською дорогою. А післятого, як скуштуєте місцевоїкухні, в якій почесним інгре-дієнтом є маленькі шкварки,що ними в Ельзасі щедроприправляють усі страви(навіть піцу), ваші сумніви зприводу близькості Українита Франції остаточно розві-ються. Тут доволі зневаж-ливо ставляться до знежи-рених продуктів і вегетарі-анських страв і свято вірятьу користь усього того, що

дала рідна земля і чим здав ніх-давен харчувалисяпредки.

Французи так само, як іукраїнці, не довіряють по-літикам, бо вважають, щовони ніколи не виконуютьпередвиборчих обіцянок;критикують систему дер-жавної шкільної освіти зате, що вчителі пересталибути чуйними й уважнимидо дітей; економлять грошій беруть кредити, бо цінитут повільно, але невпиннозростають; французи бага-то палять, а їхня любов довина вже стала ідіоматич-

ною; вони бережуть ріднумову, бо хочуть, щоб їхнідіти виросли гідними гро-мадянами своєї країни.

Щоб символстав реальністю

Музей історії Ельзасу —один з найцікавіших уСтрасбурзі. Коли проходишкімнатами, у яких відтворе-но картини життя і побутуцієї місцевості, то розумієш,як тяжко працювали люди,щоб створити те, чим заразпишаються їхні нащадки.Кухонне начиння, меблі, ви-

шивки, ікони, приладдякузні, броварні, пекарні…Заняття народу, який спо-конвіків працював на землі,любить і шанує її. Між ін-шим, елемент святковогокостюма ельзаських жінок— вінок з маків і волошок,прикрашений стрічками.

Проте найбільше меневразив сам символ провінціїЕльзас. Ним виявився нашлелека! Місцеві туристичнікрамниці забиті м’якими іг-рашками-лелеками, чорно-гузи вибиті на сувенірнихрушниках та скатертинах,їхніми залізними фігуркамиприкрашено тутешні ресто-ранчики та кафе. За ельза-ським повір’ям, якщо матихоче, щоб у родині з’явила-ся дитина, вона кладе напідвіконня грудочку цукру,аби приманити на подвір’ялелеку, щоб він звив на дахугніздо — символ добробуту,миру і достатку в Ельзасі.

Проте лелеки існуютьтут не лише на емблемах.Вони абсолютно вільно по-чуваються у страсбурзь-ких парках і охоче берутьхліб із рук.

А в Україні чорногузизустрічаються дедалі рід-ше. Але ми можемо зроби-ти так, щоб вони поверну-лися. Треба ухвалити де-мократичне законодавствоі почати за ним жити, зни-щити нарости корупції,стати дбайливими господа-рями на власній землі йгідними громадянами своєїдержави, адже іншої у наспросто немає. І тоді лелекив Україну повернуться.

В України набагато більше спільногоз країнами ЄС, ніж ми уявляємо НАШ ВИБІР. Варто трохи пожити життям простого француза, щоб зрозуміти: ми маємоменталітет європейців, якого не змогли знищити навіть десятиліття радянської пропаганди

«Методи відвертоготиску не шануються»

Іоланда БАДІЛІДА, радіо «Свобода»(Румунія):

— Я дуже сподіваюся на те, що Україна ма-тиме Угоду про асоціацію. Більшість країн ЄС,у тому числі й Румунія, підтримують її в цьому.Важливо, щоб українці використали нагоду іпродемонстрували свою незалежність. ЩобУкраїна була вільна у своїх діях і не відчуваланад собою тягаря чиєїсь політичної волі, вонаповинна стати незалежною передусім від ро-сійського газу. Ціна на російський газ — за-вжди гаряча тема для Європи. І зараз Москвавикористовує цей «переконливий аргумент»для того, щоб підштовхувати країни у поле сво-го впливу. Звичайно, Росія не ворог для ЄС, та-кий підхід у сучасній Європі не використову-ють. Але Москва має розуміти, що методи від-вертого тиску тут також не шануються, а волюсусідніх країн треба поважати.

Я маю таке саме минуле, що й українці. Ру-мунія тривалий час перебувала під впливомРадянського Союзу, тому їй знайомі методипсихологічного й економічного тиску. Але цясила — негативна. Євросоюз також має своюсилу. Вона полягає в повазі до прав людини інезалежній судовій системі, яка гарантує кож-

ному справедливе правосуддя. Зрозуміло, і Ро-сія, і ЄС борються за нові ринки. Але, гадаю,український споживач виграє від того, що післяпідписання Угоди про асоціацію отримає якіс-ніші товари, а українська продукція стане кон-курентоспроможною на європейському ринку.

«Прогресивнийі мудрий крок»

Кайхан КАРАЧІ, NTV & CNBCe TV

(Туреччина):— Коли Туреччина підписала Угоду про асо-

ціацію у 1963 році, тоді ще існував ЄвропейськийЕкономічний Союз. Геополітична та політичнаситуація в Європі була зовсім іншою, продикто-ваною умовами «холодної війни», яка поділиласвіт на два табори. Проте Рада Європи та ЄЕСтоді не критикували Анкару за порушення правлюдини, оскільки Заходу потрібна була підтрим-ка Туреччини у боротьбі проти Радянського Сою-зу. У 1987 році, коли в СРСР почалася перебу-дова і турецький уряд зрозумів, що ЄЕС набираєбільшої ваги у світовій політиці, Анкара офіційноподала заявку на вступ до ЄЕС. А у 1996 році мивступили до Митного союзу з ЄС, і це стало длянашої економіки справжнім шоком, тому що во-на була абсолютно не конкурентоздатна порів-няно з економікою ЄС. Але у турецького бізнесубув вибір: або швидко адаптуватися до новихправил, або просто зникнути. І спочатку нашторговельний баланс був з великою перевагою

на користь ЄС, тепер він майже п’ятдесят на п’ят-десят. І ми, фактично, вже стали членом ЄС, ад-же наші торговельно-економічні зв’язки з краї-нами—членами Євросоюзу регулюються одна-ковими правилами та нормами.

З 2005 року Туреччина, яка ще у 1999 роцібула кваліфікована як країна-кандидат навступ до ЄС, веде переговори про приєднаннядо Євросоюзу (і я переконаний, що якби Туреч-чина була меншою, то вже ми давно були б уЄС). Але Брюссель робить усе можливе, щобзагальмувати цей процес. Тепер в Анкарі ніхтовже й не сподівається на членство в ЄС. Язнаю, що це політичне рішення, і спочатку ЄСсам повинен визначити, яким хоче стати в май-бутньому. Адже ніхто не може передбачити, щостанеться з ЄС через десять років, як не змігсказати, що зникне СРСР. Але, на мою думку,це надзвичайно прогресивний і мудрий крокдля України — підписати Угоду про асоціацію зЄС. І Євросоюз повинен чітко усвідомлювати:якщо він не втримає Україну у своєму клубі, во-на розвернеться і піде у напрямку до Росії.

«Я особисто вірю в ЄС»

Саманта АГРО, інформагентство ANSA

(Італія):— Сам факт того, що Україна формалізує

свої поглиблені відносини з Євросоюзом, ужепозитивний. Проте, як свідчить історія, частопідписання двосторонніх угод відбувається натлі загострення певних політичних обставин. І

хоча укладення Угоди про асоціацію є обопіль-ним рішенням України та Євросоюзу, дехтосприймає її як угоду проти третьої сторони. Такехворобливе реагування Росії на бажання Києвапоглибити співпрацю з ЄС, очевидно, поясню-ється тим, що Україна тривалий час перебувалау сфері впливу Москви, яка хоче за будь-яку ці-ну її там втримати. Схоже, Росія не вірить у за-певнення, що угода має суто економічну вигодуі може виявитися корисною їй самій. Адже якбиця угода мала лише торговельно-економічнусутність, навіщо б у такому разі до України ви-сували вимоги серйозного реформування судо-чинства, виборчого законодавства та захиступрав людини? Тим більше, що Україна вже єчленом ООН і Ради Європи, а її політичний ідержавний устрій відповідає критеріям, потріб-ним для членства в цих організаціях. У Москвіце добре розуміють, тому ставлять питання ру-ба: або Україна з нами, або з ЄС.

Звичайно, рішення глибше інтегруватися зЄС — це рішення українського народу й уряду.Але Києву треба пам’ятати, що інколи ЄС бу-ває трохи егоїстичним у відносинах зі своїмипартнерами. Україна ризикує стати такою собіподушкою між двома блоками країн-членів ЄСі країн, які до нього не входять, і навряд чи ком-фортно почуватиметься від того, що її саму щене запросили до лав Євросоюзу.

Але я особисто вірю в ЄС. Якось один італій-ський політик сказав, що керівництво країн ЄСлюбить ставити виключно собі в заслугу еконо-мічні чи політичні успіхи власних держав, а в усіхнегативних моментах звинувачувати Європей-ську комісію. Ми почали потроху забувати, щомали до створення ЄС і що маємо зараз. А на-справді в нас одна мета: гармонізувати усі аспек-ти нашого життя таким чином, щоб громадяниоб’єднаної Європи почували себе впевненими узавтрашньому дні і майбутньому своїх дітей.

ПРЯМА МОВА

Українці схожі на французів хоча б тим, що мають витончений гастрономічний смак

Фот

о з

сайт

у th

egui

ltyst

omac

h.w

ordp

ress

.com

«УК» звернувся до журналістів,акредитованих при Раді Європи,з проханням оцінитиєвроінтеграційний крок України

www.ukurier.gov.ua31 жовтня 2013 року, четвер, № 200 11СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

11

ІНТЕГРАЦІЯ: ЄС чи МС

Василь ТУГЛУК,«Урядовий кур’єр»

«Так» і «ні» не говорити —цього принципу дотриму-

валася влада України в зовніш-ній політиці майже два десяти-ліття. Оскільки ті, від кого зале-жав вектор руху держави, ніякне могли визначитися з ним. Безперебільшення — це були рокивтрачених можливостей. Аджекраїни колишнього соцтабору тареспубліки Прибалтики, які, по-збавившись протекторату Мос-кви, приєдналися до ЄС, встиглипротягом цього часу значно ви-передити нашу країну за соці-ально-економічними показника-ми і передусім рівнем життя. Хо-ча після проголошення незалеж-ності Україна мала кращі стар-тові позиції від багатьох з них.Тому нині, коли нарешті чітковизначено курс на євроінтегра-цію, критики влади можуть гово-рити що завгодно, проте беззапе-речним залишається головне: на-решті Україна одержала чіткийорієнтир. І розпочала рух до ме-ти, досягнення якої дасть можли-вість бути їй європейською дер-жавою не лише географічно, а йвідповідати високим соціально-економічним, правовим стандар-там європейських країн.

Перспективи взялигору надстрашилками

Відверто кажучи, не хотілося бзнову згадувати «стратегічного»партнера, однак, хоч як це пара-доксально, офіційний Кремльсвоїми діями прискорив наш рухв європейському напрямі. Тамявно переоцінили власні сили таможливості впливу на нашу дер-жаву й недооцінили запас міц-ності української влади. Безпре-цедентний тиск на Україну у ви-гляді так званих торгових воєн,газового шантажу, прагненнясформувати імідж нашої держа-ви на міжнародному рівні як не-надійного партнера врешті-рештповернулися до лоба тих, хто за-пустив цей «бумеранг». І нинівже Європа, яка раніше вірила,що «хохли крадуть газ», побачи-ла справжнє обличчя і наміри ро-сійської влади та стала на захистсуверенного права України оби-рати свій шлях розвитку.

Однак адепти євразійськогонапряму руху нашої держави, якв РФ, так і доморощені, продов-жують лякати Україну катас-трофічними наслідками інтегра-ції з ЄС. При цьому не забуваютьрекламувати вигоди вступу Ук-раїни до Митного союзу, навітьне звертаючи уваги на те, що ін-коли нагадують Мюнхгаузена.Спершу вигоду України від всту-пу в МС російські політики оці-нювали в 6 мільярдів доларів що-річно. Через півроку ця цифраневідомо чому зросла до 12.

Але при цьому ніхто з росій-ських політиків не аргументуєсвою позицію стосовно того, чомувони так хочуть добра Україні,що навіть готові нести економічнівтрати. Адже внаслідок змен-шення ціни, приміром, на газ, заумови вступу нашої держави вМС, російська скарбниця недо -одержувала б щорічно від 3 до 6мільярдів доларів в залежностівід обсягів закупок. У зв’язку зцим напрошується висновок, щоКремль готовий жертвувати еко-

номічними інтересами задля до-сягнення суто політичних цілей.Як вважають експерти, головнамета нинішньої російської влади— вивести свою країну в лігупровідних світових гравців. А до-сягти цього можна лише у разізалучення до своєї «команди»людських і сировинних ресурсівтакої держави, як Україна.

Хоча в Росії мали б прислуха-тися до думок таких видатнихполітиків, як Жак Кретьєн і Збіг-нєв Бжезінський. Вони вважа-ють, що Україні, незалежно від їїбажання та розуміння, належитьвирішальна інтеграційна роль уЄвропі. Саме від України зале-жить, яким буде через 30 роківєвразійський простір — китай-ською гегемонією на кордоні зЄвропою чи потужною євроат-лантичною демократичноюспільнотою до сьогоднішньогокордону з Китаєм. В Європі цеусвідомили і, можливо, саме цимпродиктовані кроки, які вона ро-бить назустріч Україні.

Мовою цифрі порівнянь

Цікаво, що економічний аналізтеж підтверджує тезу про нама-гання офіційної Москви у рамкахМС створити передусім політич-ний союз. На думку доктора еко-номічних наук, професора ПавлаГайдуцького, МС не має вирі-шального економічно значення

для самої ж Росії. Адже часткатоварного експорту РФ в Казах-стан і Білорусь становить усього7,4%, а імпорту — 5,7. Зате май-же половина зовнішньоторго-вельного обороту припадає на ЄСта стільки ж на інші країни, і пе-редусім Китай. Щодо торгівлі ін-новаційною продукцією, то РФімпортує з країн СНД лише 3%високотехнологічних товарів, а зЄС — 35 та 62% — з інших країнсвіту. У зовнішній торгівлі накраїни ЄврАзЕС припадає в се-редньому 8% обороту, а на країни— члени СОТ — 88. Причому, як-що у 2009 році цей оборот стано-вив 8,7%, то за рік функціонуван-ня Митного союзу він знизивсядо 7,8. Це ще одне підтвердженнятого, що офіційна Москва «горо-дить» не економічний, а політич-ний «тин».

В одній з попередніх публіка-цій вже згадувалося про аналізвсіх «за» і «проти» вступу Украї-ни в МС, проведений Національ-ним інститутом стратегічних до-сліджень. Так от, більшість відо-мих учених-економістів з цієїпроблематики звертають увагуна те, що економічна мотиваціякраїн-членів у створенні МС ви-дається не досить значимою. По-рівняно з економічним регіо-нальним об’єднанням азійськихкраїн і Євросоюзом МС є най-слабшим гравцем. Навіть якщоприпустити, що до нього приєд-наються Киргизстан і Таджи-

кистан, — Митний союз не змо-же конкурувати ні з CAFTA, ні зЄС за своїм економічним потен-ціалом. Оскільки ЄврАзЕС хоча ізаймає 91% території колишньо-го СРСР, його ринок становитьусього 170 мільйонів осіб, сукуп-ний ВВП — 1406 мільярдів дола-рів США, обсяг товарообороту —120 мільярдів доларів США. Утой же час в країнах ЄС прожи-ває 500 мільйонів осіб, а сукуп-ний ВВП — 16,4 трильйона дола-рів США.

Окрім цього, Єдиний митнийтариф союзу на 92% складаєтьсяз російських мит, які спрямованіна захист відсталого російськогоринку від імпортних товарів.Унаслідок цього ціни на імпорт уКазахстані після входження вМС підстрибнули в півтора-дварази. Кошти ж, отримані відсплати ввізних мит, розподіля-ються наступним чином: Росія –88%, Білорусь — 4,7, Казахстан— 7,3%. Тому цілком умотивова-ним можна вважати обуреннятодішнього заступника прем’єр-міністра Казахстану КайратаКелімбетова, який минулого ро-ку заявив: «Ми створюємо в рам-ках Митного союзу єдиний над -національний орган, як мені по-яснили у Москві. Ну, і де тут за-хист наших національних інте -ресів?! До створення Митногосоюзу Казахстан мав певні цінина споживчі товари — нині вонизросли. Населення запитує: а на-віщо нам Митний союз, якщо ці-ни на товари зростають? А тут намісці ми нічого не можемо вирі-шити, тому що всі відповідальніоргани розташовані у Москві». Уцьому разі коментарі, мабуть,зайві.

Існує ще один промовистий по-казник — ВВП на душу населен-ня. В Росії він становить $17 700,Білорусі — $15 900, Казахстані— $13 900. Середня тривалістьжиття в Росії — 70,3, Білорусі —70,7, Казахстані — 68,7 року.

В Євросоюзі ВВП на душу на-селення становить $34 500, се-редня тривалість життя —79,7 року.

Окрім того, різниця в доходахміж 10% найбагатших і найбідні-ших сімей в країнах Євросоюзутри-п’ятикратна. В країнах Мит-ного союзу цей показник сягаєтридцятикратного розміру. Ліди-руючі позиції утримують країниМС і за показниками тіньовоїекономіки та корупції.

І ще кілька порівнянь. Длявступу до ЄС держава повиннадотримуватися принципів верхо-венства права і демократії, за-безпечувати конституційні праваі свободи своїх громадян. А та-кож досягти такого рівня еконо-мічного розвитку, за якого націо-нальна економіка здатна витри-мувати конкуренцію на ринкуЄС, визнавати загальні правила істандарти ЄС, включно з йогоекономічними і політичними ці-лями. Як правило, питання провступ країни до ЄС виноситьсяна загальнонаціональний рефе-рендум і його результати беруть-ся до уваги керівництвом як са-мої країни, так і ЄС. Офіційні мо-ви — 24 (тобто до органів ЄС гро-мадяни держав ЄС можуть звер-татися рідною мовою).

Щодо Митного союзу, то додержав, які мають намір приєд-натися до нього, не висуваєтьсяжодних вимог у сферах прав ісвобод їх громадян, якості дер-жавного врядування, зниження

рівня корупції тощо. Установчідокументи Митного союзу не пе-редбачають поетапного або час-ткового приєднання — лише по-вноцінну участь через приєднан-ня до всього без винятків масивуугод, що становлять його юри-дичну базу. Робоча мова всіх ор-ганів Митного союзу — росій-ська.

Мабуть, навіть вищеназванихцифр і фактів достатньо, щобзрозуміти різницю між ЄС і МС.Не кажучи вже про те, що ба-жаючих вступити до Європей-ського союзу хоч відбавляй, а доМитного, як свідчить досвід Ук-раїни, готові затягувати ледь нена налигачі. Та, крім економічнихі політичних чинників, необхідновраховувати також підтримкуруху держави в тому чи іншомунапрямку з боку суспільства.

Вирішальнийфактор

За даними соціологічного опи-тування, проведеного ЦентромРазумкова, студенти, підприємціі фахівці є найбільшими при-хильниками євроінтеграції. Їїпідтримують від 68% студентівдо 57% фахівців. Названі катего-рії є також найбільшими против-никами вступу нашої держави вМитний союз. До прихильниківєвроінтеграції належать такожмедики, транспортники, аграрії,працівники торгівлі, гуманітарії ібезробітні. Яскравими прихиль-никами Митного союзу є лишепенсіонери. Звичайно, їхня дум-ка заслуговує на повагу, протемайбутнє країни залежить ужене від них.

І на завершення — невеликийісторичний екскурс. У січні на-ступного року минає 360 років відсумнозвісної Переяславської ра-ди. Ось коротенький уривок з Ві-кіпедії про цю подію:

«Відмовились підтримати Пе-реяславську угоду й присягатимосковському царю низка пред-ставників козацької старшини,зокрема полковники Іван Богун,Осип Глух, Григорій Гуляниць-кий, Іван Сірко, Петро Дорошен-ко, Михайло Ханенко, Брацлав-ський, Кропивнянський, Полтав-ський (царських представниківтам побили киями), Уманськийкозацькі полки, деякі міста, зок-рема Чорнобиль, а також україн-ське духовенство на чолі з мит-рополитом С.Косівим. Не прися-гала Запорозька Січ. Згідно з Пе-реяславськими домовленостямиміж гетьманом і царським уря-дом було укладено Березневістатті. Одночасно було дано цар-ську гарантію щодо збереженнядержавних прав України, якузгодом неодноразово порушува-ли, і врешті-решт широка авто-номія українських земель, і зок-рема Запоріжжя, звелася протя-гом 120 років нанівець…»

Тож тим, хто ще вагається, ку-ди «йти», нагадаємо слова видат-ного вченого, першого президен-та Української академії наук Во-лодимира Вернадського, якогосучасні українофоби аж ніяк неможуть звинуватити ні в націо-налізмі, ні в нацизмі: «СкількиРосія не клялась в добропоряд-ності і вірності, скільки договорівне підписувала б — стільки ж ра-зів вона їх віроломно порушува-тиме. Віроломність Росії тради-ційна. Це підніс на державний рі-вень несамовитий ворог Україницар Петро».

Вибір визначив рівень життяАРГУМЕНТ. Вільна торгівля з Європою дасть можливість Україні кардинально модернізуватисоціально-економічний вектор розвитку держави

Структура експорту з України (1–24 групи УКТЗЕД), мільйонів доларів

Джерело: Український клуб аграрного бізнесу

Інф

огра

фік

а «У

К»

Структура імпорту в Україну (1–24 групи УКТЗЕД), мільйонів доларів

Євросоюз Російська ФедераціяІнші

Євросоюз Російська ФедераціяІнші

1989,510%

4931,325%

12944,965%

731,29%

2973,736%

4545,955%